СЛОВНИК ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА

СЛОВНИК ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА

Словник воєнного мистецтва містить близько 500 визначень, понять, термінів і категорій, які характеризують мову воєнного мистецтва і його складових: тактичного, оперативного, стратегічного мистецтва.

Словник має за мету задовольнити потреби офіцерів Збройних Сил України та фахівців діяльність яких пов'язана зі збройним захистом держави, а також для широкого загалу читачів, які проявляють зацікавленість щодо знань про збройну боротьбу і війну в цілому.

Основу словника складають визначення, поняття, терміни і категорії, що характеризують воєнні дії.

Від автора

1. Війна у свідомості пересічної людини асоціюється з явищем в якому військовослужбовці Збройних Сил ворожих сторін застосовують зброю для досягнення політичної мети. 2. Насправді застосування зброї військовослужбовцями супротивних сторін у війні називається – «збройна боротьба». Збройна боротьба, як свідчить тисячолітній досвід існування суспільства, є основною формою боротьби у війні. Вона характеризується тим що ведеться на заключному етапі війни і вимагає напруження усіх зусиль держави. Тобто у збройній боротьбі виконується головне завдання, яке приведе до перемоги у війні і досягнення її політичної мети. Це підтверджує досвід війни Росії проти України, яка почалася, як тепер стало відомо, з моменту проголошення Російсько радянською федеративною соціалістичною республікою незалежності і самостійності[1]. 3. Відомо, що однією з головних умов для успішного виконання складних завдань, а завдання збройної боротьби відносяться якраз до таких завдань, спільними зусиллями багатьох людей різних галузей діяльності, необхідне чітке мовне порозуміння. 4. Одною з важливих ознак будь-якої науки є наявність чіткої і точної логічної мови. Єдине розуміння визначень[2], понять[3], термінів[4] і категорій[5], які характеризують явища, у нашому випадку «збройної боротьби», дозволяє швидко реагувати на зміни в обстановці, приймати обґрунтовані рішення і успішно керувати боєм, операцією, іншими діями, які складають зміст воєнних, антитерористичних, партизанських, миротворчих дій і збройною боротьбою в цілому. 5.Словник воєнного мистецтва представляє особою малогабаритне однотомне науково-довідкове видання, яке призначається перш за все для офіцерів Збройних сил[6] України. Метою видання – дати у стислій формі систематизовані тлумачення усталених визначення, поняття, терміни, категорії воєнного мистецтва, які розміщені у тематичному порядку. 6. Тематичний порядок словника побудований на основі закономірності, розкритої автором, яка ґрунтується на залежності між бойовими завданнями, військовими формуваннями, які виконують завдання, формами дій, які застосовують військові формування при виконанні завдань і простором в межах якого діють військові формування при виконанні бойового завдання у відповідній формі. Крім того тематичний порядок спирається на теорію і практику підготовки та ведення бої, операцій та інших дій[7]. Теорія виражена через основи бою, операції та інших дій, а практика через їх підготовку та ведення. 7. Видання структурно містить тематичний словник, абетковий покажчик і збірник формалізованих визначень основних категорій воєнного мистецтва. Словник охоплює терміни, які характеризують теорію і практику воєнного мистецтва і взаємозв’язки його складових елементів. Збірник з формалізованими визначеннями містить терміни категорії воєнного мистецтва пов’язані з: воєнними, антитерористичними, партизанськими і миротворчими діями; бойовими завданнями; з військовими формуваннями; формами воєнних дій; простору для підготовки і ведення воєнних дій простору для підготовки і ведення воєнних дій; розташуванням військові формування на місці; пересуванням військові формування; підготовки бою, операцій та інших форм воєнних дій; методами роботи органів військового управління при підготовці бою, операцій та інших дій; змістом замислу на бій та інші дії. Викладений у формалізованому вигляді матеріал дає можливість користувачеві набувати систематизовані, структуровані і комплексні знання про основні категорії, які характеризують тактичне, оперативне і стратегічне мистецтво. Такий підхід до викладення матеріалу допомагає отримати чіткі знання про війну, збройну боротьбу, воєнні, антитерористичні, партизанські та миротворчі дії на репродуктивному, евристичному і творчому рівнях.

1. Як асоціюється війна у свідомості пересічної людини? 2. Що таке збройна боротьба? 3. Що є головною умовою для успішного виконання завдань? 4. Що з головною ознакою будь-якої науки? 5. Що представляє собою словник воєнного мистецтва та якою метою він підготовлений? 6. На чому побудований тематичний порядок словника? 7. Яку структуру має словник та чим характеризуються го елементи?

---

[1] Росія проголосила про свою незалежність першою, тоді, як Україна, зробила це однієї з останніх республік колишнього СРСР.

[2] Визначення – формулювання, вислів, у якому розкривається зміст чого-небудь, його істотні ознаки.

[3] Поняття – розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду.

[4] Терміни – слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо.

[5] Категорії – основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв'язки й відношення, які існують у реальній дійсності.

[6] Збройні сили – воєнна організація держави, яка призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і неподільності держави. До її складу входять Армія (вф МО), ІВФ та ПрО (вф МВС, ДПС, МНС тощо).

[7] Інші дії це форми дій які пов’язані з антитерористичними, партизанськими миротворчими діями, а також пересування, розташування військових формувань та їх всебічного забезпечення.

  Основні скорочення, які застосовуються у словнику

Наголошення! Словосполучення «бій та інші дії» для скорочення, вживається як «бій». Під «іншими діями» розуміються інші форми дій стосовно воєнних, антитерористичних, партизанських, миротворчих дій, пересування, розташування, всебічного забезпечення тощо.

А	–армія
абр	–артилерійська бригада
Авг	–авангард
аембр, аемб, аемр, аемв,	–аеромобільна бригада, батальйон, рота, взвод
аемв	–аеромобільні війська
аемвід-ня	–аеромобільне відділення
АК	–Армійський корпус
антитерорист.	–антитерористична, антитерористичних
Арг	–ар’єргард
АСУВ	–автоматизована система управління військами
АТО	–антитерористична операція
АУВ	–автоматизоване управління військами
БА	–бомбардувальна авіація
бій	–бій та інші дії
БМД	–бойова машина десанту
БМП	–бойова машина піхоти
БПЗ	–похідна застава
Бр(Б,Р,В,Від)ТГр	–тактична група бригади, батальйону, роти, взводу, відділення
БрАГ	–бригадна артилерійська група
БрАГ, ПАГ	–бригадна, полкова артилерійська група
БРВ	–берегові ракетні війська
БТР	–бронетранспортер
ВА	–винищувальна авіація
ВБО	–війська берегової оборони
ВВ	–внутрішні війська
ВГК	–Верховне Головне Командування
ВГК ЗС	–Верховний Головнокомандувач Збройними Силами
ВДВ	–високомобільні десантні війська
відд-ня	–відділення
ВМ	–воєнне мистецтво
ВМС	–Військово-Морські Сили
ВОП	–взводний опорний пункт
ВПК	–військово-промисловий комплекс
ВПО	–Воєнно-політична обстановка
ВРД	–вихідний район для десантування
всебіч.	–всебічне
ВСО	–Воєнно-стратегічна обстановка
ВТБ	–високоточні боєприпаси
ВТЗ	–високоточна зброя
ВТМ	–військово-технічне майно
ВУП	–вогневе ураження противника
вф	–військове формування
ГБУ	–група бойового управління
ген.	–генеральний, генерал при прізвищі
ГК СО	–Головнокомандувач стратегічного об’єднання
гол.	–головний
головнокоманд.	–головнокомандувач
ГПЗ	–головна похідна застава
ГУР	–Головне управління розвідки
ГШ ЗС	–Генеральний штаб Збройних Сил
ДілО мб (тб)	–ділянка оборони механізованого (танкового) батальйону та їх ТГр
ДПС України	–Державна прикордонна служба України
ДПтС України	–Державна пенітенціарна служба України
ДРГ	–диверсійно-розвідувальна група
ДРС	–диверсійно-розвідувальні сили
ДССЗЗІ України	–Державна спеціальна служба зв’язку та захисту інформації України
ДССТ України	–Державна спеціальна служба транспорту України
ЕОМ	–електронно-обчислювальна машина
з’єд.	–з’єднання
забезпеч.	–забезпечення
загороджув.	–загороджувальний
зас.	–заступник
застос.	–застосування
ЗВРез	–загальновійськовий резерв
ЗЗР	–загін забезпечення руху
ЗКП	–запасний командний пункт
ЗМІ	–засоби масової інформації
ЗМУ	–зброя масового ураження
ЗПН	–засоби повітряного нападу
зрбр	–зенітна ракетна бригада
ЗРВ	–зенітні ракетні війська
ЗС	–Збройні Сили
ЗС України	–Збройні Сили України
ІВФ	–інші військові формування
інш.	–інші, інших
К ВМС	–Командування Військово-Морських Сил
К ОО	–Командувач оперативного об’єднання
команд.	–командувач
ком-р	–командир, командира, командиру
КП	–командний пункт
КПП	–контрольно-пропускний пункт
КСП	–командно-спостережний пункт
КШМ	–командно-штабна машина
ЛА	–літальний апарат
МА	–морська авіація
мбр	–механізована бригада
мбр, мб, мр, мв, мвід-ня	–механізована бригада, батальйон, рота, взвод, відділення
МВС	–Міністерство внутрішніх справ України
МедЗ	–медичне забезпечення
мех.	–механізований
ММО	–міжнародна миротворча операція
МО	–Міністерство оборони
мп	–морська піхота
МПЗ	–морально-психологічне забезпечення
МТ і МедЗ	–матеріально-технічне і медичне забезпечення
МТЗ	–матеріально-технічне (тилове і технічне) забезпечення
Н	–напрямок
НАтак стріл. мвід.	–напрямок атаки стрільця механізованого відділення
нач-к	–начальник, начальників
НГ України	–Національна гвардія України
НГУ	–напрямок головного удару
НГШ	–Начальник Генерального штабу
НЗОЗ	–напрямок зосередження основних зусиль
НЗФ	–незаконно створені збройні формування
ННаст мв	–напрямок наступу механізованого (танкового) взводу
НС	–надзвичайна ситуація
НШ	–начальник штабу
о/с	–особовий склад
об’єд.	–об’єднання
ОбєкА мвід	–об’єкт атаки механізованого відділення
ОбЗ	–обхідний загін
озбр.	–озброєння
ОК	–Оперативне командування
ОкопО стріл. мвід.	–окоп оборони стрільця механізованого відділення
ОКП	–об’єднаний командний пункт
ОН	–операційний напрямок
ОО	–оперативне об’єднання
ООН	–Організація об’єднаних націй
опер.	–оперативний, оперативного
осн.	–основний
ОСО	–оперативно-стратегічне об’єднання
ОСпП	–Органи спеціального призначення
ОСШР	–Об’єднані сили швидкого реагування
ОТО	–оперативно-тактичне об єднання
ОТУВ(С)	–оперативно-тактичне угруповання військ (сил)
ОУВ(С)	–оперативне угруповання військ (сил)
ПДРез	–протидесантний резерв
ПЗ	–передовий загін
під-ка	–підготовка
підрозд.	–підрозділ
ПК	–передній край
ПКП	–передовий командний пункт
ПММ	–пально-мастильні матеріали
повітр.	–повітряний
ППД	–пункт постійної дислокації
ППО	–протиповітряна оборона
ППУ	–пересувний командний пункт
пр-к	–противник
ПРО	–протиракетна оборона
ПрО	–правоохоронні органи
протитанк.	–протитанковий
ПС	–Повітряні Сили
ПС ЗС України	–Повітряні Сили ЗС України
ПТО	–протитанкова оборона
ПТРез	–протитанковий резерв
ПТРК	–протитанковий ракетний комплекс
ПУ	–пункт управління
ПУВ	–приховане управління військами
РА	–розвідувальна авіація
РВіА	–ракетні війська і артилерія
РЕБ	–радіоелектронна боротьба
РейдЗ	–рейдовий загін
РзА	–розвідувальна авіація
РзВК	–Розвідувально-вогневий комплекс
РЗЗ	–	рухомий загін загороджень
РЛС	–	радіолокаційна станція
РнОм(т)р	–	район оборони механізованої (танкової) роти та їх ТГр
РозвЗ	–	розвідувальний загін
розвід.	–	розвідувальний
РРБК	–	рубіж розгорнутих батальйонних колони
РРВК	–	рубіж розгорнутих взводних колони
РРРК	–	рубіж розгорнутих ротних колони
РСЗВ	–	реактивна система залпового вогню
РТВ	–	радіотехнічні війська
РУК		розвідувально-ударний комплекс
РХБ захисту	–	радіаційний, хімічний та біологічний захист
СБУ	–	Служба безпеки України
СВ	–	Сухопутні війська
СВ ЗС України	–	Сухопутні війська ЗС України
СЗ	–	смуга забезпечення
СмН м(т)б	–	смуга наступу мех.. (танкового) батальйону та їх ТГр
СмН м(т)бр	–	смуга наступу механізованої (танкової) бригади та їх ТГр
СмН м(т)р	–	смуга наступу механізованої (танкової) роти та їх ТГр
СмО м(т)бр	–	смуга оборони механізованої (танкової) бригади та їх ТГр
СН	–	стратегічний напрямок
СО	–	стратегічне об’єднання
СП	–	спостережний пункт
СпА	–	спеціальна авіація
спец.	–	спеціальний
СпП	–	спеціальне призначення
ССпО	–	сили спеціальних операцій
стратег.	–	стратегія, стратегічне, стратегічний, стратегічного
СШР	–	сили швидкого реагування
ТА	–	транспортна авіація
танк.	–	танкові, танкові
ТакПД	–	тактичний повітряний десант
тбр, тб, тр, тв	–	танкова батальйон, рота, взвод
ТВ	–	театр війни
тв, тр, тб, тбр	–	танковий (а) взвод, рота, батальйон, бригада
ТВД	–	театр воєнних дій
ТГр	–	тактична група
тер.	–	територія
ТлЗ	–	тилове забезпечення
ТПЗ	–	тилова похідна застава
ТПУ	–	тиловий пункт управління
ТрА	–	транспортна авіація
ТраншО мвід	–	траншея оборони механізованого відділення
ТрО	–	територіальна оборона
ТхЗ	–	технічне забезпечення
УДО	–	Управління державної охорони
умов.	–	умовний
упр.	–	управління
ЦО	–	цивільна оборона
Час «Ч»	–	час виходу о/с мех. підрозділів першого ешелону до ПК.
ША	–	штурмова авіація
ШЗ	–	штурмовий загін

ВСТУП

Війна тисячі років затьмарює життя людей на землі. Війни зачіпають усі сфери діяльності суспільства і кожну людину зокрема. Двадцяте сторіччя характеризувалося двома світовими війнами. Це не було лише збройне зіткнення у формі бою, бойовища чи битви між двома арміями на одному полі бою. У світових війнах брали участь всі основні світові держави. Цілі народи, в тому числі цивільне населення, були мобілізовані на підтримку війн. На жаль, у теперішній час, як і багато століть тому, збройна боротьба складає основний зміст війни, як правило на її заключному етапі. У сучасній війні застосовуються також асиметричні  (приховані) інформаційна, економічна, дипломатична, ідеологічна та інші форми боротьби, що придало її гібридного  характеру.

Аналіз змісту сучасної збройної боротьби, особливо у війні між Росією і Україною показав, що її основним змістом є дії озброєного особового складу об'єднаних у різноманітні військові формування. Дії військових формувань набули нових характерних ознак.

Вони різняться:

– по відношенню до законності – дії законностворених і незаконностворених військових формувань;

– за характером дій – несправедливі (агресивні) і справедливі (протидія агресії) дії;

– за видом дій – наступ і оборона – для воєнних дій; дії з ознаками наступу (терористичні дії) і оборони (контртерористичні дії) – антитерористичних дій та активні і пасивні дії при веденні миротворчих дій;

– за метою дій – супротивні дії з ознаками протилежності мети (порушення чи збереження цілісності держави та її суверенітету, розгром противника, який наступає і нанесення йому поразки в обороні тощо).

Різноманіття характерних рис дій військові формування потребує науково підходу щодо їх класифікації. Основним завданням класифікації є систематизація і класифікація процесів, в тому числі створення формалізованих визначень, поняття, терміни, категорії воєнного мистецтва.

Дізнатися більше про Словник воєнного мистецтва, висловити пропозиції та зауваження  можна надіславши повідомлення автору.

Зміст

1. Загальні терміни. 10

2. Терміни, пов'язані з бойовими завданням. 16

3. Терміни, пов'язані з військовими формуваннями їх керуванням та обов’язками посадовців. 16

військові формування  16

керування військовими формуваннями  19

обов’язки посадовців  21

види воєнних дій  23

види антитерористичних дій  23

види миротвор. дій  23

рівні воєнних, антитерористичних і миротвор. дій  24

типи воєнних, антитерористичних і миротвор. дій  24

форми воєнних дій  24

форми антитерористичних дій  28

форми миротворчих дій  29

5. Терміни, пов'язані з простором підготовки та ведення воєнних дій. 32

6. Терміни, пов'язані з основами, підготовкою і веденням бою та інших дій. 35

основи  35

підготовка бою та інших дій  45

ведення бою та інших дій  54

7. Терміни, пов'язані з розташуванням військових формувань на місці. 63

8. Терміни, пов'язані з пересування військових формувань. 64

9. Терміни, пов'язані з рубежами, смугами, позиціями, районами. 66

оборона  66

наступ  70

10. Терміни, пов'язані з управлінням, взаємодією, всебічним забезпеченням, охороною і рекогносцировкою. 75

управління  75

взаємодія  77

всебічного забезпечення  78

охорона  80

Абетковий покажчик тематичного словника воєнного мистецтва. 83

Формалізовані визначення основних категорій воєнного мистецтва. 90

1. Формалізоване визначення змісту категорій «воєнні, антитерористичні, партизанських і миротворчі дії». 91

2. Формалізоване визначення змісту категорій «бойового завдання». 91

3. Формалізоване визначення змісту категорій «військового формування». 92

4. Формалізоване визначення змісту категорій «форми воєнних дій». 93

5. Формалізоване визначення змісту категорій «простору для під-ки і ведення воєнних дій». 94

6. Формалізоване визначення змісту категорій пов'язаних з розташуванням військового формування  на місці 96

7. Формалізоване визначення змісту категорій пов'язаних з пересуванням військового формування. 97

8. Формалізоване визначення змісту поняття «підготовки бою, операцій та інших форм воєнних дій». 98

9. Формалізоване визначення змісту «методів роботи органів військового управління при підготовці бою, операцій та інших дій». 99

10. Формалізоване визначення змісту замислу на бій та інші дії 100

Усталені визначення, поняття, терміни, категорії, воєнного мистецтва та їх короткий зміст

ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ	КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТЕРМІНУ
1. Загальні терміни
1.1. ВІЙНА,	форма вирішення протиріч між державами; продовження політики веденням певної форми боротьби. // Формами боротьби можуть бути: 1) інформаційно-психологічна, 2) економічна, 3) збройна тощо.
1.1.1. ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА БОРОТЬБА,	форма боротьби у війні; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних спец. заходів для впливу на інформаційно-психологічне середовище пр-ка і захисту власного інформаційного середовища в інтересах досягнення поставленої мети.
1.1.2. ЕКОНОМІЧНА БОРОТЬБА,	форма боротьби у війні; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних організаційних і практичних економічних заходів, спрямованих на досягнення економічної переваги над пр-ком.
1.1.3. ЗБРОЙНА БОРОТЬБА,	основна форма боротьби у війні, як правило на заключному її етапі; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних 1) воєнних дій Армії (А) та спец. дій (2) антитерористичних, 3) партизанських, 4) миротвор. інш. військових формувань (ІВФ) та правоохоронних органів (ПрО).
1.1.3.1. ВОЄННІ ДІЇ,	організоване застос. зброї і техніки особовим складом) о/с законностворених військових формувань (вф) супротивних сторін у збройній боротьбі.
1.1.3.2. АНТИТЕРОРИСТИЧНІ ДІЇ,	організоване застос. зброї і техніки о/с законностворених і незаконностворених вф (НЗФ) супротивних сторін у збройній боротьбі.
1.1.3.3. ПАРТИЗАНСЬКІ ДІЇ,	організоване застос. зброї і техніки о/с НЗФ цивільного населення та добровольців проти ворожої сторони.
1.1.3.4. МИРОТВОРЧІ ДІЇ,	організоване застос. зброї і техніки о/с законностворених вф нейтральної сторони між супротивними сторонами у збройній боротьбі.
1.2. ВІЙСЬКОВИЙ,	те, що відноситься до війська. // 1) військовослужбовець, 2) військовополонений тощо.
1.2.1. ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ,	особа, яка прийняла військову присягу і знаходиться на дійсній військовій службі у Збройних силах (ЗС). В. поділяються на солдатів (матросів), сержантів (старшин), прапорщиків (мічманів) та офіцерський склад: молодший, старший і вищий.
1.2.2. ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИЙ,	особа, яка належить до ЗС, партизанських та інших добровольчих формувань, а також волонтери та інших комбатанти, які потрапили під юрисдикцію пр-ка. Права В. регламентують міжнародним правом. Найманці під статус В. не підпадають.
1.3.ВОЄННИЙ,	те, що відноситься до війни. // Воєнна економіка, воєнне мистецтво тощо.
1.4. ВОЄННА НАУКА,	наука про війну (про закони війни); галузь суспільних наук. Складовими воєнної науки є теорія: 1) воєнного мистецтва, 2) будівництва ЗС, 3) озбр., 4) тилу, 5) управління, 6) військового навчання та виховання, 7) історія війн і воєнного мистецтва. // Основними законами війни є: закон вирішальної ролі політичної мети війни; закон залежності протікання та результатів війни – від економічних, соціально-політичних, науково-технічних та воєнних можливостей супротивних сторін; – від реального визначення та постановки вф військ і сил бойових завдань; – від узгоджених спільних дій вф військ і сил та нерівномірність їх розподілу по фронту і глибині тощо.
1.4.1. ВОЄННЕ МИСТЕЦТВО (ВМ),	наука про збройну боротьбу; творче і майстерне (досконале) застос. о/с зброї і техніки у збройній боротьбі – для солдата; для ком-рів (команд.) – творче і майстерне упр. вф у збройній боротьбі. Теорія ВМ вивчає закономірності, характер, способи під-ки і ведення збройної боротьби в цілому і форм воєнних, миротвор., антитерористичних і партизанських дій (бої, операцій тощо). Теорія ВМ розробляє теоретичні положення основ, під-ки та ведення бою, операцій та інш. форм воєнних, миротвор. і антитерористичних і партизанських дій. ВМ галузь воєнної науки, яка включає: 1) тактичне мистецтво (тактика), 2) оперативне мистецтво і 3) стратегічне мистецтво (стратегія). До фундаментальних положеннями, які характеризують ВМ і його структурних елементів відносяться: визначення ВМ, об’єкт і предмет вивчення ВМ, фактори, які впливають на розвиток ВМ та етапи його розвитку, структура і взаємозв’язки структурних елементів ВМ, чітка, точна і логічна мова ВМ
1.4.1.1. ТАКТИЧНЕ МИСТЕЦТВО (ТАКТИКА),	нижча галузь ВМ; наука про форми воєнних, антитерористичних, партизанських і миротвор. дії тактичного рівня; наука про бій; теорія і практика під-ки і ведення бою.
1.4.1.2. ОПЕРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО,	проміжна (між стратегічним і тактичним мистецтвом) галузь ВМ; наука про форми воєнних, антитерористичних, партизанських і миротвор. дії опер. рівня; наука про операції опер. об’єд. (ОО); теорія і практика під-ки і ведення операцій ОО.
1.4.1.3. СТРАТЕГІЧНЕ МИСТЕЦТВО (СТРАТЕГІЯ),	вища галузь ВМ; наука про форми воєнних, антитерористичних, партизанських і миротвор. дії стратег. рівня; наука про операції стратег. об’єд. (СО) і збройну боротьбу в цілому; теорія і практика під-ки і ведення операцій СО і збройну боротьбу в цілому.
1.4.2. ТЕОРІЯ БУДІВНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ,	теорія будівництва ЗС вивчає закономірності та принципи створення, розвитку і під-ки вф ЗС, підтримання їх в складі та готовності, що забезпеч. надійний захист держави, відбиття будь-якої агресії та розгром вф пр-ка. Будівництво ЗС – це система державних заходів щодо: бойової і мобілізаційної готовності ЗС; структури, складу ЗС, співвідношення видів, родів військ і сил та спец. військ; проходження служби військовослужбовцями та системи комплектування о/с, зброєю, технікою та матеріальними засобами; під-ки воєнних кадрів; організації служби у військах і силах та розквартирування їх вф; підтримання військової дисципліни; створення запасів та резервів матеріальних засобів; всебіч. забезпеч. будівництва ЗС та керівництво ними.
1.4.3. ТЕОРІЯ ОЗБРОЄННЯ,	теорія озбр. вивчає закономірності і принципи розвитку зброї, техніки та інш. озбр. для ЗС. Озбр. ЗС – це система заходів щодо: розробки воєнно-технічної політики; встановлення пріоритетів в розвитку систем зброї і техніки та інш. озбр., визначення програм розвитку засобів збройної боротьби для кожного виду ЗС; розробки методик оцінки системи озбр.; випробування озбр.; виробництва та оснащення ним вф; експлуатації, ремонту, відновлення, оцінки умов функціонування, взаємодії “людина – техніка”; об‘єд. виробництва воєнної продукції та товарів господарства держави; своєчасне переведення оборонної промисловості на воєнне положення; екології та безпеки.
1.4.4. ТЕОРІЯ ТИЛУ,	теорія тилу ЗС вивчає закономірності, принципи, форми та способи здійснення тилового забезпеч. діяльності вф ЗС у мирний та воєнний час. Тил ЗС це та частка народного господарства, що забезпеч. оборонні потреби держави; система заходів щодо: функціонування тилу ЗС в мирний та воєнний час; визначення матеріальних потреб збройної боротьби; розробка форм переведення економіки на воєнний стан та способів їх здійснення, вимог та під-ка економіки до збройної боротьби; під-ки та використання воєнно-економічної бази театру ТВД; розробка принципів економічного забезпеч. ЗС та упр. тилом.
1.4.5. ТЕОРІЯ УПРАВЛІННЯ,	теорія упр. вивчає закономірності, принципи, форми упр. та способи їх здійснення у збройній боротьбі та їх життєдіяльністю в мирний час. Упр. у ЗС – це система заходів щодо: дослідження проблем упр. на всіх рівнях; пізнання закономірностей, принципів та тенденцій розвитку упр.; розробки структури та функцій всіх елементів системи упр. її технічне оснащення; розробка форм військового керівництва та способів їх здійснення, роботи командування та штабів в інтересах під-ки та ведення боїв, операцій та інш. дій.
1.4.6. ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ,	теорія військового навчання та виховання вивчає закономірності, принципи, форми, навчально-виховного процесу та способи і методи, формування у воїнів знань, навичок, вмінь, якостей, необхідних для виконання військового обов’язку. Військове навчання та виховання – це система заходів щодо: розробки теорії навчання та виховання; узагальнення досвіду навчально-виховної роботи; визначення форм, способів та методів передачі військовослужбовцям знань, вмінь та навичок під-ки та ведення воєнних, миротвор. і антитерористичних дій; згуртованості військових колективів; вироблення у о/с необхідних морально-психологічних якостей; організації навчання та виховання.
1.4.7. ІСТОРІЯ ВІЙН І ВОЄННОГО МИСТЕЦТВА,	історія війн вивчає війни у хронологічній послідовності розкриваючи їх специфічні особливості і є фактичною основою воєнно-історичної науки. Історія війн також досліджує причини і соціально-економічні умови виникнення війни, мету і характер війни, висвітлює сили і плани сторін, протікання кампаній, операцій і боїв, аналізує політичні і воєнні підсумки, розкриває причини перемог і поразок, визначає вплив даної війни на розвиток суспільства, робить із досвіду необхідні висновки і уроки. Історія ВМ вивчає виникнення і розвиток форм і способів ведення воєнних, антитерористичних, миротвор. дій і збройної боротьби в цілому. Історія ВМ узагальнює досвід минулих війн показує процес розвитку ВМ і розкриває його закономірності і сприяє розвитку сучасної теорії. Історія війн надає фактичний матеріал для вирішення практичних проблем сучасності щодо запобігання війн. Історія ВМ надає фактичний матеріал для вирішення практичних проблем щодо під-ки та ведення воєнних, миротвор. і антитерористичних дій.
1.5. ЗБРОЙНІ СИЛИ (ЗС),	воєнна організація держави, яка призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і неподільності держави. До її складу входять 1) Армія, 2) ІВФ та ПрО. Структурно ЗС поділяються на види: 3) Сухопутні війська (СВ), 4) Повітряні сили (ПС), 5) Військово-морські сили (ВМС), 6) Сили спец. операцій (ССпО) тощо.
1.5.1. АРМІЯ (А),	та частка ЗС, яка призначена для захисту (оборони) держави від зовнішнього пр-ка і включає вф Міністерства оборони (МО). // Варіантами назви Армії для України – Армію України, Українська Армія або Військо України, Українське Військо.
1.5.2. ІНШІ ВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ (ІВФ) ТА ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ (ПрО),	інші вф та ПрО – частка ЗС, яка призначена для захисту (охорони) державного кордону та внутрішнього порядку в середині держави і включають вф і заклади: 1) Державної прикордонної служби України (ДПС України); 2) Служби безпеки України (СБУ); 3) Служби зовнішньої розвідки України; 4) Внутрішніх військ (ВВ), 5) Національної гвардії України (НГ України) Міністерства внутрішніх справ України (МВС України); 6) Державної спеціальної служби транспорту України (ДССТ України); 7) Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (ДССЗЗІ України); 8) Упр. державної охорони України (УДО України); 9) Державної пенітенціарної служби України (ДПтС України).
1.5.2.1. ДЕРЖАВНА ПРИКОРДОННА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ДПС УКРАЇНИ),	правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України та охорони суверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні.
1.5.2.2. СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ (СБУ),	державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Підпорядкована Президенту України.
1.5.2.3. СЛУЖБА ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ УКРАЇНИ,	є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах. Служба зовнішньої розвідки    України підпорядкована Президентові України та підконтрольна Президентові України і Верховній Раді України.
1.5.2.4. ВНУТРІШНІ ВІЙСЬКА (ВВ),	спеціальна військова структура із правоохоронними функціями, призначене для захисту життя, здоров'я, прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян, суспільства і держави, конституційного ладу, безпеки і суверенітету України від злочинних та інших протиправних посягань. Верховна рада України своїм законом від 13 березня 2014 року передала повноваження ВВ до відновленої НГ України.
1.5.2.5. НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (НГ УКРАЇНИ),	військова структура з правоохоронними функціями, що входить до системи МВС України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
1.5.2.6. ДЕРЖАВНА СПЕЦІАЛЬНА СЛУЖБИ ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ (ДССТ УКРАЇНИ),	спеціалізований державний орган транспорту у складі центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в умовах воєнного і надзвичайного стану. Структурний підрозділ Державної служби України з безпеки на транспорті.
1.5.2.7. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ (ДССЗЗІ УКРАЇНИ),	державний орган, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв'язку спеціального призначення, урядового фельд'єгерського зв'язку, а також інших завдань відповідно до закону.
1.5.2.8. УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ОХОРОНИ УКРАЇНИ (УДО УКРАЇНИ),	державний правоохоронний орган спеціального призначення, що підпорядкований Президенту України та підконтрольний Верховній Раді України.
1.5.2.9. ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (ДПтС УКРАЇНИ),	центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який є центральним апаратом кримінально-виконавчої системи України. Служба здійснює керівництво органами і установами виконання покарань в Україні, їй підпорядковуються територіальні органи управління в регіонах і містах державного значення. Діяльність ДПтС України спрямовується і координується Міністерством юстиції України.
1.5.3. СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА (СВ),	вид ЗС, основна їх частка; сукупність відповідних органів упр., забезпеч., навчальних закладів та центрів, а також вф родів військ (мех., танкових, аемв, РВіА, авіації СВ, військ ППО), спец. військ, призначених для виконання завдань в на суші у складі міжвидових об’єд. та самостійно.
1.5.4. ПОВІТРЯНІ СИЛИ (ПС),	вид ЗС; сукупність відповідних органів упр., забезпеч., навчальних закладів та центрів, а також вф родів сил (винищувальної (ВА), бомбардувальної (БА), розвідувальної (РА), штурмової (ША) і транспортної авіації (ТА), зенітно-ракетних і радіотехнічних військ), спеці. військ, призначених для виконання завдань в повітрі у складі міжвидових об’єд. та самостійно.
1.5.5. ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКІ СИЛИ (ВМС),	вид ЗС; сукупність відповідних органів упр., забезпеч., навчальних закладів, військово-морських баз та центрів, а також вф родів сил різнорідних сил, надводних кораблів, мп, МА, спец. військ, призначених для виконання завдань на воді у складі міжвидових об’єд. та самостійно.
1.5.6. СИЛИ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ (ССпО),	окремий рід ЗС, призначений для виконання завдань спец. операцій. До їх складу входять органи військового упр., частини та підрозд. спец. під-ки, які відповідно до виконання бойових завдань відносяться до сухопутної, морської та повітряної компоненти.
1.5.7. ВИСОКОМОБІЛЬНІ ДЕСАНТНІ ВІЙСЬКА (ВДВ),	окремий рід військ ЗС, які призначені для дій у тилу пр-ка у складі повітряних десантів і десантно-штурмових загонів і ТГр. До складу ВДВ входять аеромобільні, десантно-штурмові, повітрянодесантні та загальновійськові формування.
1.5.8. РІД ВІЙСЬК (СИЛ),	складовий елемент виду ЗС, який включає вф з притаманним тільки їм однорідним озбр., структурою, іншими властивостями, а також способами ведення дій. В бою і операції вф родів (сил) тісно взаємодіють діють одні з одними. Для всебіч. забезпеч. дій формувань родів військ (сил) є спец. війська.
1.6. ФРОНТ,	1) лінія зіткнення супротивних сторін на ТВД (лінія на якій розгорнуті передові підрозд.; 2) смуга (р-н) тер., на якій ведуться воєнні дії (в розумінні «фронт» і «тил»; 3) сторона бойового порядку (опер., стратег. побудови) вф, повернутої до пр-ка. При веденні воєнних дій розрізняють Ф. наступу, атаки, оборони, прориву тощо; 4) сторона строю, на якій військовослужбовці повернуті лицем (машини–передом); 5) прикладна назва оперативно-стратегічного об’єд. ЗС деяких держав призначений для виконання оперативно-стратегічних завдань на одному СН або декількох ОН континентального ТВД.
1.7. ТИЛ,	1) вся територія, ворогуючої сторони з її населенням і економічними ресурсами, району (ТВД); 2) сили та засоби, які здійснюють тилове і по службах тилу технічне забезпеч. боїв, операцій і збройної боротьби в цілому 3) сторона бойового порядку (опер., стратег. побудови) вф, протилежна фронту.
1.8. АГРЕСОР,	той хто вчинив агресію; агресія незаконне з точки зору Статуту ООН вторгнення ЗС однієї держави проти суверенітету, тер. цілісності або політичної незалежності іншої держави чи народу (нації).
1.9. ПРОТИВНИК,	назва держави (коаліції держав), яка воює, по відношенню до протилежної держави (коаліції) у збройній боротьбі і війни в цілому; загальна назва ворожих військ.
1.10. ВІЙСЬКА,	збиральна назва вф у видах ЗС, крім в ПС і ВМС. Термін «В» вживається у назва складових елементів ЗС (Сухопутні війська, Війська ППО, Прикордонні війська, Внутрішні війська), родів військ (мех., танк. війська тощо), спец. війська (В. зв’язку, інж. В. тощо), а також як узагальнене назва сил і засобів опер. і тер. об’єднань (В. фронту, В. стратег. об’єд. (угруп.) тощо), з’єд., і об’єд., які виконують певні завдання (В. прикриття, В. укріп району тощо).
1.11. СИЛИ І ЗАСОБИ,	о/с, зброя, техніка та інше озброєння вф, призначені для ведення і забезпечення бою, операції та інш. дій. В цьому розумінні застосовується термін «сили» – сили висадки. При здійснені різних розрахунків співвідношення сил і засобів: розглядаються сили – кількість вф і засобів – кількість танків, гармат, літаків тощо

2. Терміни, пов'язані з бойовими завданням.
2.1. БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ,	завдання, яке визначається вф і окремим військовослужбовцям, суть якого полягає в діях, що приведуть до розгрому (нанесення поразки) вф пр-ка і виведення з ладу об’єктів воєнного значення у визначеному просторі за установлений час.
2.1.1. СТРАТЕГІЧНІ БОЙОВІ ЗАВДАННЯ,	дії щодо розгрому СО пр-ка та виведення з ладу його об’єктів стратег. значення
2.1.2. ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНІ БОЙОВІ ЗАВДАННЯ,	дії щодо розгрому частки СО пр-ка та виведення з ладу його об’єктів стратег. значення.
2.1.3. ОПЕРАТИВНІ БОЙОВІ ЗАВДАННЯ,	дії щодо розгрому з’єднань і частин ОО пр-ка та виведення з ладу йог об’єктів опер. значення.
2.1.4. ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНІ БОЙОВІ ЗАВДАННЯ,	дії щодо розгрому частки ОО пр-ка та виведення з ладу його об’єктів опер. значення.
2.1.5. ТАКТИЧНІ БОЙОВІ ЗАВДАННЯ,	дії щодо розгрому підрозд., частин і з’єд. пр-ка та виведення з ладу його об’єктів тактичного значення.
2.2. НАЙБЛИЖЧЕ, ПОДАЛЬШЕ ЗАВДАННЯ І НАПРЯМОК ПОДАЛЬШОГО НАСТУПУ,	поділення загального стратег. опер. і тактичного завдання в наступальних операціях і боях для кращого їх планування. Найближче завдання з’єд. полягає в розгромі вф першого ешелону пр-ка у смузі наступу і оволодіння рубежем перед ПК позицій його другого ешелону (ЗВРез), який забезпечить нарощення зусиль з’єд.. Подальше завдання з’єд. полягає в розгромі вф другого ешелону пр-ка і оволодіння рубежем, які забезпечить подальші дії з’єд.. Напрямок подальшого наступу полягає в забезпеч. дій опер. об’єд. щодо розвитку операції. Найближче завдання ОО об’єд. полягає в розгромі вф першого ешелону пр-ка у смугах наступу з’єд. і оволодіння рубежем перед ПК позицій його другого ешелону, який забезпечить нарощення зусиль об’єд.. Подальше завдання ОО об’єд. полягає в розгромі вф другого ешелону пр-ка і оволодіння рубежем, які забезпечить подальші дії об’єд. Напрямок подальшого наступу полягає в забезпеченні дій стратег. об’єд. щодо розвитку операції.

3. Терміни, пов’язані з військовими формуваннями їх керуванням та обов’язками посадовців.
військові формування
3.1. ВІЙСЬКОВЕ ФОРМУВАННЯ (ВФ),	існуючі об’єд., з’єд., частини, підрозд. або тимчасово створені угруповання, ТГр, загони тощо.
3.1.1. СТРАТЕГІЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ (СО),	вф, яке включає декілька ОО, з’єд., частин та закладів забезпеч., призначене для виконання стратег. завдань. Бойовий склад визначається в залежності від бойового завдання. Прикладна назва – Група Армій «Центр», Головне командування військ Західного напрямку. Оперативне командування тощо.
3.1.2. ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ (ОСО),	вф, яке створюється тимчасово, в ході операції СО для виконання оперативно-стратег. завдань. Прикладна назва – стратегічне угруповання військ і сил (оперативно-стратегічне  угруповання військ – ОУВ), фронт тощо.
3.1.3. ОПЕРАТИВНЕ ОБ’ЄДНАННЯ (ОО),	вф, яке включає декілька з’єд. і частин різних родів військ і сил, спец. військ, як правило, одного виду ЗС і призначене для виконання опер. завдань. Бойовий склад визначається в залежності від бойового завдання. Прикладна назва – Загальновійськова, Танкова, Авіаційна армії, Армія ППО, Армійський корпус (АК), Ескадра Військово-морських сил тощо.
3.1.4. ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ (ОТО),	вф, яке створюється тимчасово, в ході операції опер. об’єд., для виконання оперативно-тактичних завдань. Прикладна назва – оперативне угруповання військ і сил (оперативно-тактичне угруповання – ОТУВ).
3.1.5. З’ЄДНАННЯ,	неоднорідне самостійне вф родів військ і спец. військ усіх видів ЗС, що включає декілька частин і підрозд., призначене для виконання тактичних бойових завдань з’єд.; вища тактична одиниця. Прикладна назва – механізована дивізія, механізована бригада (мбр), артилерійська бригада (абр) зенітна ракетна бригада (зрбр) тощо.
3.1.6. ТАКТИЧНА ГРУПА З’ЄДНАННЯ,	тимчасове вф, яке створюється у ході бою із сил і засобів з’єд., для виконання окремих тактичних завдань із загального бойового завдання. Прикладна назва –ТГр бригади.
3.1.7. ЧАСТИНА,	неоднорідне самостійне вф, що входить до складу з’єд., складається із підрозд., призначене для виконання тактичних бойових завдань частини; тактична, адміністративна і господарча одиниця. Прикладна назва – полк, окремий батальйон, дивізіон тощо.
3.1.8. ТАКТИЧНА ГРУПА ЧАСТИНИ,	тимчасове вф, яке створюється у ході бою із сил і засобів частини, для виконання окремих тактичних завдань із загального бойового завдання. Прикладна назва –ТГр батальйону.
3.1.9. ПІДРОЗДІЛ,	однорідне несамостійне вф, що входить до складу частини, складається із взводів і відділень, призначене для виконання тактичних бойових завдань підрозд.; нижча тактична, адміністративна і господарча одиниця. Прикладна назва – рота, батарея, окремий взвод тощо.
3.1.10. ТАКТИЧНА ГРУПА ПІДРОЗДІЛУ,	тимчасове вф, яке створюється у ході бою із сил і засобів підрозд., для виконання окремих тактичних завдань із загального бойового завдання. Прикладна назва – ТГр роти.
3.1.11. ОПЕРАТИВНЕ КОМАНДУВАННЯ (ОК),	Див. стратегічне об’єднання.
3.1.12. СТРАТЕГІЧНЕ УГРУПОВАННЯ,	Див. оперативно-стратегічне об’єднання.
3.1.13. АРМІЯ (КОРПУС, ЕСКАДРА),	Див. оперативне об’єднання.
3.1.14. ОПЕРАТИВНЕ УГРУПОВАННЯ,	Див. оперативно-тактичне об’єднання.
3.1.15. ДИВІЗІЯ (БРИГАДА),	Див. з’єднання.
3.1.16. ТАКТИЧНА ГРУПА (ТГр),	те що на опер. і стратег. рівні – угруповання; вф, яке створюється тимчасово, в ході бою для виконання окремих тактичних бойових завдань. До складу ТГр входить: бригади - один і більше батальйонів; батальйону – одна і більше рот; роти один і більше взводів; взводу одне і більше відділень; відд-ня два і більше солдатів.
3.1.17. УГРУПОВАННЯ,	те що на тактичному рівні – ТГр; вф, що створюється тимчасово, в ході операції для виконання окремих опер. (стратег.) бойових завдань. До складу угруповання входять декілька з’єд. і частин.
3.1.18. ТАКТИЧНА ГРУПА БРИГАДИ,	Див. ТГр з’єднання.
3.1.19. ПОЛК (БАТАЛЬЙОН),	Див. частина.
3.1.20. ТАКТИЧНА ГРУПА ПОЛКУ (БАТАЛЬЙОНУ),	Див. ТГр частини.
3.1.21. РОТА (БАТАРЕЯ, ЕСКАДРИЛЬЯ),	Див. підрозділ.
3.1.23. ВЗВОД,	елемент підрозд., складається із відд-нь (обслуги, екіпажу тощо).
3.1.24. ТАКТИЧНА ГРУПА ВЗВОДУ,	тимчасове вф, яке створюється у ході бою із сил і засобів взводу, для виконання окремих тактичних завдань із загального бойового завдання.
3.1.25. ВІДДІЛЕННЯ,	елемент взводу і складається із солдат.
3.1.26. ТАКТИЧНА ГРУПА ВІДДІЛЕННЯ,	тимчасове вф, яке створюється у ході бою із сил і засобів відд-ня, для виконання окремих тактичних завдань із загального бойового завдання.
3.1.27. ЗАГІН,	постійне або тимчасове вф, що створюється в ЗС багатьох держав для виконання бойового або спеціального завдання. При веденні бою, операції та інш. дій можуть створюватися розвід. (РозвЗ), передові (ПЗ), обхідний (ОбЗ), рейдовий (РейдЗ, вартові, зведені, а також загони загороджень, забезпечення руху (ЗЗР) тощо. У ВМС розрізняють загін кораблів різноманітного призначення (десантні, прикриття тощо), а у ВПС деяких країн, авіаційні загін, як штатні формування. Крім того, існують будівельні, прикордонні, партизанські загони тощо.
керування військовими формуваннями
3.2. ВЕРХОВНИЙ ГОЛОВНОКОМАНД. ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ (ВГК ЗС),	посадова особа, яка керує ЗС. Має військове звання – маршал. За умови успішного ведення та завершення збройної боротьби може отримати генералісимуса.
3.2.1. НАЧАЛЬНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ (НГШ),	посадова особа, яка керує Генеральним штабом є першим заступником ВГК ЗС та має військове звання – генерал армії.
3.3. ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧ ВІЙСЬКАМИ СТРАТЕГІЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (ГК СО),	посадова особа, яка керує стратег. об’єд. Має військове звання – генерал - полковник.
3.3.1. НАЧАЛЬНИК ГОЛОВНОГО ШТАБУ СТРАТЕГІЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ,	посадова особа, яка керує штабом стратег. об’єд. є першим зас. головнокоманд. Має військове звання – генерал - лейтенант.
3.4. КОМАНД. ОПЕРАТИВНИМ ОБ’ЄДНАННЯ (К ОО),	посадова особа, яка керує опер. об’єд. Має військове звання – генерал - лейтенант.
3.4.1 НАЧАЛЬНИК ШТАБУ ОПЕРАТИВНОГО ОБ’ЄДНАННЯ,	посадова особа, яка керує штабом опер. об’єд. є першим зас. команд. та має військове звання – генерал - майор.
3.5. КОМАНДИР З’ЄДНАННЯ (БРИГАДИ, ДИВІЗІЇ),	посадова особа, яка керує з’єд. та має військове звання – бригадний генерал (генерал – майор).
3.5.1. НАЧАЛЬНИК ШТАБУ БРИГАДИ,	посадова особа, яка керує штабом бригади (з’єд.) є першим зас. ком-ра бригади. Має військове звання – полковник.
3.6. КОМАНДИР БАТАЛЬЙОНУ (ПОЛКУ),	посадова особа, яка керує батальйоном (частиною) та має військове звання – полковник.
3.6.1. НАЧАЛЬНИК ШТАБУ БАТАЛЬЙОНУ,	посадова особа, яка керує штабом батальйону (частини) є першим зас. ком-ра. Має військове звання – підполковник.
3.7. КОМАНДИР РОТИ (БАТАРЕЇ, ЕСКАДРИЛЬЇ),	посадова особа, яка керує підрозд. Має військове звання – майор.
3.7.1. НАЧАЛЬНИК ШТАБНОЇ СЕКЦІЇ,	посадова особа, яка керує штабною секцією підрозд. є першим зас. ком-ра. Має військове звання – капітан.
3.8. КОМАНДИР ВЗВОДУ,	посадова особа, яка керує взводом – та має військове звання: для вф мех., танкових, повітряно-десантних військ та морської піхоти – старший лейтенант; для вф всебіч. забезпеч. – лейтенант, молодший лейтенант.
3.9. КОМАНДИР ВІДДІЛЕННЯ (ОБСЛУГИ, ЕКІПАЖУ ТОЩО),	посадова особа, яка керує відд-ням (обслугою, екіпажом тощо) та має військове звання – старшина, старший сержант, сержант, молодший сержант.
3.10. КОМАНДИР,	посадова особа, яка очолює вф, які мають відповідну структуру і штат (з’єд., частини тощо) і є єдиноначальником. Обов’язки і права визначаються статутами.
3.11. КОМАНДУВАЧ,	посадова особа, яка очолює види ЗС та вф, які не мають штатів (об’єд.) їх бойовий склад визначається в залежності від бойового завдання.
3.12. КОМАНДУВАННЯ,	1) особи керівного офіцерського складу, які очолюють вф (заклади). До командування вф входять ком-р, його зас. і нач-к штабу; 2) виконання особами командування функцій щодо упр. вф військ і сил; 3) одна із форм організації ЗС. Створюється зазвичай на стратег. і опер. рівнях.
3.13. ШТАБ,	осн. орган упр. вф від підрозд., частини і вище у бою, операціях та збройній боротьбі та керівництвом їх повсякденною діяльністю. Свою роботу Ш. здійснює на основі рішення ком-рів (команд.) та розпоряджень вищих Ш. Безпосередньо роботою Ш. керує його нач-к, який є першим зас. ком-ра (команд.) Існує наступна система Ш.: Ген. Ш. ЗС, Гол. Ш. видів ЗС, Ш. тилу, Ш. ЦО, родів військ і спец. військ, Ш. об’єд., з’єд., частин, штабні групи (секції) підрозд. Ш., зазвичай, складається з опер., розвід., зв’язку та ін. управлінь, відділів, відд-нь, груп. Керівну роль у Ш. щодо під-ки операції (бою) і упр. належить, опер. упр. (відділу, відд-ня). Для безперервного упр. в операції (бою) о/с, засоби зв’язку і техніки розподіляються за ПУ. Найважливіші завдання Ш.: забезпеч. бойової та мобілізаційної готовності вф і його складових елементів; безперервне добування, збирання, вивчення й оцінка даних обстановки; під-ка необхідних розрахунків і пропозицій ком-ру (команд.) для визначення замислу і формулювання рішення; планування бою; своєчасне доведення вф бойових завдань, оформлення бойових наказів і розпоряджень, здійснення заходів щодо організації взаємодії та підтримання її у ході бою; організація всебіч. забезпеч. бою і комендантської служби; контроль за виконанням вф поставлених завдань; ведення обліку о/с, зброї, техніки, ракет, боєприпасів, пального та матеріально-технічних засобів; укомплектування особовим складом, озбр., поповнення МТЗ, а також ведення обліку доз опромінювання о/с; доповідь вищому штабу обстановки і прийнятих рішень; інформування ком-рів і штабів підлеглих, взаємодіючих і підтримуючих підрозд. та сусідів про нові дані обстановки; організація системи упр., забезпеч. її безперервної роботи, охорони, оборони, організації ППО, маскування і захисту від радіоелектронного придушення пр-ком; організація і контроль за забезпеч. ПУВ і збереженням у таємниці заходів, які плануються; забезпеч. вф топографічними картами (фотознімками, планами міст) р-ну майбутніх дій; вивчення, узагальнення і доведення до підлеглих вф бойового досвіду.
обов'язки посадовців
3.14. КОМАНДИР (КОМАНДУВАЧ) ВІЙСЬКОВОГО ФОРМУВАННЯ,	особисто відповідає за бойову готовність і під-ку вф та успішне виконання ними бойових завдань у встановлений термін. Він зобов’язаний своєчасно приймати рішення на бій, операцію та інш. дії, ставити завдання, організовувати упр., взаємодію і всебіч. забезпеч., а також безпосередню приймати участь у під-ці вф до бою (операцій), вивчення та дотримання норм міжнародного гуманітарного права, вміло керувати підлеглими, наполегливо добиваючись виконання поставлених завдань. Ком-р (команд.) керує вф особисто і через своїх зас., нач-ків родів військ і служб. Зобов’язаний завжди знати склад, стан, положення підлеглих вф та, які завдання вони вирішують, а також допомагати і спрямовувати їх зусилля на виконання поставлених завдань.
3.15. НАЧАЛЬНИК ШТАБУ (НШ) І ПОСАДОВЦІ ШТАБУ,	осн. організатором роботи штабу. Він працює на основі рішень і вказівок ком-ра (команд.), а також розпоряджень вищого штабу. Тільки нач-ку штабу надається право у необхідних випадках від імені ком-ра віддавати розпорядження (накази) і вимагати їх виконання. Про всі найважливіші розпорядження він доповідає ком-ру. НШ особисто відповідає за виконання усіх покладених на штаб завдань. Він безпосередньо відповідає за організацію і забезпеч. безперервного упр. в бою, стан бойової та мобілізаційної готовності штабу, вф забезпеч., керує їх підготовкою і бойовим злагодженням, організує та спрямовує діяльність штабу. НШ зобов’язаний постійно знати обстановку і бути готовим на вимогу ком-ра (команд.) або нач-ків доповісти: положення, стан, можливості своїх вф і формувань пр-ка; узагальнені висновки з оцінки обстановки та свої пропозиції до рішення; заходи під-ки вф до виконання завдань, їх забезпеч. й організації упр. Керуючи штабом, НШ повинен особисто розробляти найважливіші документи, готувати систематизовані висновки з оцінки обстановки і пропозиції щодо наступних дій, організовувати виконання прийнятих ком-ром (команд.) рішень, контролювати виконання поставлених завдань, координувати роботу відділів, служб щодо питань планування, організації взаємодії, ВУП, дезорганізації упр. пр-ка.
3.16. ЗАСТУПНИК КОМАНДИРА (КОМАНДУВЧА),	вф за відсутності ком-ра виконує його обов’язки. Повинен постійно знати обстановку, завдання підрозд. та бути готовим взяти на себе керівництво. Зас. ком-ра (команд.), як правило, очолює ЗКП.
3.17. ЗАСТУПНИК КОМАНДИРА (КОМАНДУВАЧА) ВІЙСЬКОВОГО ФОРМУВАННЯ З ВИХОВНОЇ РОБОТИ,	безпосередній організатор МПЗ та відповідає за його стан. Бере участь у прийнятті рішення на бій, операцію та інш. дії і зобов’язаний: постійно знати воєнно-політичну, морально-психологічну, бойову обстановку; морально-психологічний стан о/с свого вф і населення, формувань і населення пр-ка, всебічно їх оцінювати; виробляти пропозиції щодо МПЗ; організовувати доведення завдань МПЗ до вф та контролювати їх виконання; безперервно керувати органами МПЗ.
3.18. ЗАСТУПНИКИ КОМАНДИРА (КОМАНДУВАЧА) ВІЙСЬКОВОГО ФОРМУВАННЯ З ТИЛУ, ОЗБРОЄННЯ, НАЧАЛЬНИКИ РОДІВ ВІЙСЬК І СЛУЖБ,	відповідають за бойову готовність відповідних служб, безпосередньо підпорядкованих і доданих вф та успішне виконання ними бойових завдань, за організацію відповідних видів забезпеч. і підтримання упр. Вони повинні: завжди знати обстановку в обсязі, необхідному для виконання своїх службових обов’язків, завдання безпосередньо підпорядкованого вф і доданих формувань; доповідати ком-ру і нач-ку штабу про стан відповідної форми забезпеч., про стан, можливості штатних і доданих вф та їх потреби, а також пропозиції щодо їх дій; відповідно до рішення ком-ра і розпоряджень вищого штабу планувати та здійснювати всебіч. забезпеч., розподіл штатних і доданих вф, ставити їм завдання, контролювати їх виконання та допомагати у підготовці до бою та інш. дій; постійно знати місце знаходження і виконувані завдання підлеглих та доданих вф, їх боєздатність.

4. Терміни, пов'язані з видами, рівнями, типами і формами дій.
4.1. ВИДИ, РІВНІ, ТИПИ, ФОРМИ ВОЄННИХ, АНТИТЕРОРИСТИЧНИХ, МИРОТВОРЧИХ ДІЙ,	елементи військової класифікації; нормативні документи інформаційного забезпеч. автоматизованої системи управління військами (АСУВ), в яких на підґрунті найбільш істотних ознак дається класифікація об‘єктів воєнного призначення з присвоєннями їм кодами. // Вид воєнних, антитерористичних, партизанських і миротвор. дій – це різновидність організованого зас. зброї і техніки о/с, яке відрізняється діями вф протилежних сторін та їх мети. Тип дій – це різновидність дій які відрізняється сферами їх ведення: на суші, на воді, у повітрі. Рівень дій – це ступінь значимості дій вф: стратег., опер. і тактичного рівнів. Форми дій – це виразу змісту різних видів, типів і рівнів воєнних, антитерористичних, партизанських і миротвор. дій.
види воєнних дій
4.2. НАСТУП (КОНТРНАСТУП),	вид воєнних дій, суттю якого є організоване зас. зброї і техніки о/с законностворених вф сторони, яка здійснює напад (агресію) у ході збройної боротьби. Протилежним явищем наступу є оборона. Контрнаступ – це різновид наступу (наступ проти наступаючого з положення оборони; вид воєнних дій опер. і стратег. рівнів).
4.3. ОБОРОНА,	вид воєнних дій, суттю якого є організоване зас. зброї і техніки о/с законностворених вф сторони, яка здійснює відбиття нападу (агресії) у ході збройної боротьби. Протилежне явище наступу.
види антитерористичних дій
4.4. ТЕРОРИСТИЧНІ ДІЇ,	вид антитерористичних дій, який являє собою організоване зас. зброї і техніки о/с стороною, яка здійснює терористичні напади.
4.5. КОНТРТЕРОРИСТИЧНІ ДІЇ,	вид антитерористичних дій, який являє собою організоване зас. зброї і техніки о/с стороною, яка відбиває терористичні напади.
види миротворчих дій
4.6. АКТИВНІ МИРОТВОРЧІ ДІЇ,	вид миротвор. дій, який являє собою активне зас. зброї і техніки о/с нейтральною стороною.
4.7. ПАСИВНІ МИРОТВОРЧІ ДІЇ,	вид миротвор. дій, який являє собою пасивне зас. зброї і техніки нейтральною стороною.
рівні воєнних, антитерористичних і миротворчих дій
4.8. СТРАТЕГІЧНИЙ РІВЕНЬ,	рівень воєнних, антитерористичних і миротвор. дій, в ході яких вирішуються стратег. завдання.
4.9. ОПЕРАТИВНО-СТРАТЕГІЧНИЙ РІВЕНЬ,	рівень воєнних дій, в ході яких вирішуються оперативно-стратегічні бойові завдання (частка стратег. бойового завдання).
4.10. ОПЕРАТИВНИЙ РІВЕНЬ,	рівень воєнних, антитерористичних і миротвор. дій, в ході яких вирішуються опер. завдання.
4.11. ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧНИЙ РІВЕНЬ,	рівень воєнних дій, в ході яких вирішуються оперативно-тактичні бойові завдання (частка опер. бойового завдання).
4.12. ТАКТИЧНИЙ РІВЕНЬ,	рівень воєнних, антитерористичних і миротвор. дій, в ході яких вирішуються тактичні завдання.
типи воєнних, антитерористичних і миротворчих дій
4.13. ВОЄННІ, АНТИТЕРОРИСТИЧНІ І МИРОТВОРЧІ ДІЇ НА СУШІ,	тип дій, в ході яких вирішуються завдання на суші у відповідних формах.
4.14. ВОЄННІ, АНТИТЕРОРИСТИЧНІ І МИРОТВОРЧІ ДІЇ У ПОВІТРІ,	тип дій, в ході яких вирішуються бойові завдання у повітрі і з повітря у відповідних формах.
4.15. ВОЄННІ, АНТИТЕРОРИСТИЧНІ І МИРОТВОРЧІ ДІЇ НА ВОДІ,	тип дій, в ході яких вирішуються бойові завдання на воді у відповідних формах.
форми воєнних дій
4.16. КАМПАНІЯ,	вища форма воєнних дій стратег. рівню, складовий елемент збройної боротьби; кампанія включає декілька СО та інш. воєнних дій, на континентальних,  океанських (морських) ТВД, які об’єднуються загальним замислом ВГК ЗС для досягнення воєнно-політичної мети. Є етапом війни і позначується календарними межами (роком, порами року тощо) і назвою ТВД.
4.17. ОПЕРАЦІЯ СТРАТЕГ. ОБ’ЄДНАННЯ,	основна форма воєнних дій стратег. рівня, є складовим елементом збройної боротьби (кампанії); сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом битв, операцій і бойових дій ОО, які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання стратег. бойових завдань.
4.18. БИТВА СТРАТЕГІЧНОГО УГРУПОВАННЯ,	другорядна форма воєнних дій оперативно-стратег. рівня і складовий елемент операції СО; сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом, найбільш напружених і важливих операцій ОО, які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання оперативно-стратег. бойових завдань.
4.19. ОПЕРАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО ОБ’ЄДНАННЯ,	основна форма воєнних дій опер. рівня, є складовим елементом операції СО або битви; сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом - боїв, бойовищ і бойових дій загальновійськових з’єднань; бойових дій і ударів з’єднань РВіА; протиповітряних боїв і бойових дій з’єд. ППО; повітряних боїв, бойових дій і ударів з’єднань авіації; морських боїв, бойових дій і ударів з’єднань ВМС (на приморському напрямку); спец. дій , органів і закладів всебіч. забезпеч., які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання опер. бойових завдань.
4.20. БОЙОВИЩЕ ОПЕРАТИВНОГО УГРУПУВАННЯ.,	другорядна форма воєнних дій оперативно-тактичного рівня, є складовим елементом операції ОО; сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом, найбільш напружених і важливих боїв, які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання оперативно-стратег. бойових завдань.
4.21. БІЙ,	основна форма воєнних дій тактичного рівня, є складовим елементом операції ОО або бойовища; сукупність згоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо вогню і маневру, які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань. Б. розрізняються: 1) загальновійськовий (наступальний, оборонний, зустрічний), 2) повітряний, 3) протиповітряний, 4) на воді (морський).
4.21.1. ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ,	це різновидність бою, що ведеться на суші загальновійськовими формуваннями; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій загальновійськових (мех., танкових, аеромобільних, морської піхоти) формувань, формувань вогневого ураження, ППО, авіації, а на приморському напрямку ВМС, всебіч. забезпеч, які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань. З.б. розрізняється: 1) наступальний, 2) оборонний, 3) зустрічний бій загальновійськового 4) з’єд., 5) частини,6) підрозд..
4.21.1.1 НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ,	різновидність загальновійськового бою; сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом: наступальних боїв вф першого ешелону; бойових дій вф другого ешелону (ЗВРез); бойових дій вф артилерії; протиповіт. боїв і бойових дій вф ППО; спец. дій вф всебіч. забезпеч.; які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань щодо розгрому про-ка.
4.21.1.2. ОБОРОННИЙ БІЙ,	різновидність загальновійськового бою; сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом: оборонних боїв вф першого ешелону; бойових дій вф другого ешелону (ЗВРез); бойових дій вф артилерії; протиповіт. боїв і бойових дій вф ППО; спец. дій вф всебіч. забезпеч.; які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань щодо нанесення поразки про-ку.
4.21.1.3. ЗУСТРІЧНИЙ БІЙ,	різновидність загальновійськового бою; складовий елемент оборонної (наступальної, контрнаступальної операції) опер. об’єд. чи зустрічного бойовища; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом оборонного бою ТГр щодо сковування головних сил про-ка і наступального бою ТГр щодо розгрому його головних сил, які ведуться за єдиними замислом і планом для досягнення мети бою.
4.21.1.4. БІЙ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО З’ЄДНАННЯ,	сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом: боїв ТГр з’єд., боїв і бойових дій загальновійськових частин; бойових дій частин артилерії; протиповіт. боїв і бойових дій частин ППО; спец. дій вф всебіч. забезпеч.; які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань.
4.21.1.5. БІЙ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ,	сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом: боїв ТГр частини, боїв, бойових дій загальновійськових вф; бойових дій вф артилерії; протиповіт. боїв і бойових дій вф ППО; спец. дій вф всебіч. забезпеч.; які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань.
4.21.1.6. БІЙ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО ПІДРОЗДІЛУ,	сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом: боїв, бойових дій ТГр мех. взводів; бойових дій протитанк. взводу; протиповіт. боїв і бойових дій взводу ППО; спец. дій сил і засобів всебіч. забезпеч.; які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань. Бій загальновійськового підрозд. включає: 1) бій мех. взводу, 2) відд-ня, 3) солдата.
4.21.1.6.1. БІЙ МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ,	сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом: боїв, бойових дій ТГр взводу і мех. відділень які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань.
4.21.1.6.2. БІЙ МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ,	сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом: боїв ТГр мех. відд-ня і окремих солдат, бойових дій екіпажу БМП, БТР які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань відд-ня.
4.21.1.6.3. БІЙ СОЛДАТА (ЕКІПАЖА ТАНКА, БМП, БТР),	сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій солдата (екіпажу танка, БМП, БТР, літака тощо) щодо вогню і маневру, які ведуться за єдиним замислом і планом для виконання тактичних бойових завдань солдата (екіпажу танка, БМП, БТР).
4.21.2. ПОВІТРЯНИЙ БІЙ,	різновид бою, який ведеться літальними апаратами (ЛА) в повітрі; основна форма воєнних дій тактичного рівню винищувальної авіації (ВА); сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій льотчика (екіпажу літака) щодо вогню і маневру, які ведуться для знищення ЛА пр-ка. Етапами повітряного бою є: зближення, атака, маневрування і вихід з бою. Повітряні бої БА, РзА та інш. включають маневрування та вогонь. Може бути самостійним і часткою повітряної і протиповіт. бойовища (операції).
4.21.3. ПРОТИПОВІТРЯНИЙ БІЙ,	різновид бою, який ведеться на землі і в повітрі; основна форма воєнних дій тактичного рівню вф ППО; сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій сил і засобів ППО щодо вогню і маневру, які ведуться для знищення повітряних цілей пр-ка. Може вестись самостійно та разом з літаками ВА та можу бути часткою протиповіт. бойовища (операції).
4.21.4.БІЙ МОРСЬКИЙ (НА ВОДІ ( НА ОЗЕРАХ, РІЧКАХ ТОЩО)),	різновид бою, який ведеться на воді; основна форма воєнних дій тактичного рівню вф і екіпажів кораблів ВМС; сукупність, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій екіпажів кораблів щодо вогню і маневру, які ведуться для знищення (розгрому) пр-ка на воді. Етапами морського бою ВА є: розгор. сил, нанесення ударів і проведення атак про-ка, відбиття ударів (атак), розвиток успіх і перерозгортання сил для наступних дій. В сучасному морському бою можуть приймати участь вф різнорідних сил та вф інш. видів ЗС. Може бути самостійним і часткою морського бойовища (операції).
4.22. БІЙ ТАКТИЧНОЇ ГРУПИ,	другорядна форма воєнних дій тактичного рівня, є складовим елементом бою загальновійськового з’єд., частини, підрозд., взводу і відд-ня.
4.23. БОЙОВІ ДІЇ,	особлива форма воєнних дій усіх рівнів, яка застос. між операціями та боями; форма дій вф, які знаходяться в других ешелонах і ЗВРез; форма воєнних дій деяких родів військ (РВіА тощо).
4.24. УДАР ВОГНЕВИЙ,	форма воєнних дій тактичного, опер. і стратег. рівнів, притаманна родам військ, які мають на озброєнні ракетну, бомбову і торпедну зброю, складовий елемент боїв, бойовищ, битв, операцій опер. і стратег. об’єд.
форми антитерористичних дій
4.25. ЗАГАЛЬНА АНТИТЕРОРИСТИЧНА СТРАТЕГІЧНА ОПЕРАЦІЯ,	форма антитерорист. дій стратег. рівню; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом регіональних антитерористичних операцій, спец. дій та заходів, які проводяться за єдиним замислом і планом для запобігання і припинення злочинних дій НЗФ і ДРС пр-ка на території держави (ТВ, ТВД).
4.26. РЕГІОНАЛЬНА АНТИТЕРОРИСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ,	форма антитерорист. дій опер. рівню; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом спец. дій та заходів, які проводяться за єдиним замислом і планом для запобігання і припинення злочинних дій НЗФ і ДРС пр-ка на операційному напрямку (регіоні, зоні).
4.27. ІЗОЛЯЦІЙНІ ДІЇ (ЛОКАЛІЗАЦІЇ І БЛОКУВАННЯ),	форма антитерорист. дій тактичного рівню; дії вф при веденні антитерорист. та інш. дій; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо недопущення підходу вф, підвозу МТЗ пр-ка сушею, водою, повітрям з тилу та інш. напрямків, які ведуться за єдиними замислом і планом для локалізації, блокування і ліквідації вф.
4.28. ОХОРОННІ ДІЇ,	форма антитерорист. дій тактичного рівню; форма дії органів охорони; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо недопущення раптового нападу наземного пр-ка, проникнення його розвідки до вф головних сил, які ведуться за єдиними замислом і планом для створення сприятливих умов до вступу в бій з пр-ком.
4.29. ОБОРОННІ ДІЇ,	форма антитерорист. дій тактичного рівню; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо вогню та маневру вф, які ведуться за єдиними замислом і планом для нанесення поразки нападаючому про-ку і утримання рубежів, позицій, р-нів та об’єктів.
4.4.30. СТОРОЖОВІ ДІЇ,	форма антитерорист. дій тактичного рівню; форма дії органів сторожової охорони; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо ліквідації загрози раптового нападу наземного пр-ка, проникнення його розвідки при розташуванні вф на місці, які ведуться за єдиними замислом і планом для створення сприятливих умов щодо виконання бойового завдання.
4.31. ПОШУКОВІ-РОЗВІДУВАЛЬНІ ДІЇ,	форма антитерорист. дій тактичного рівню; форма дій органів розвідки; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо пошуку, скритого підходу і неочікуваного нападу на об’єкт пр-ка, які ведуться за єдиними замислом і планом для захоплення полонених, документів і зразків озбр..
4.2. ПАТРУЛЬНІ ДІЇ,	форма антитерорист. дій тактичного рівню; форма дій патруля; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо спостереження за пр-ком, охорони і оборони (прикриття) визначеного простору, які ведуться за єдиними замислом і планом для створення сприятливих умов функціонування охороняє мого об’єкту. Див. ПАТРУЛЮВАННЯ.
4.33. ДЕМОНСТРАЦІЙНІ ДІЇ,	форма антитерорист. (миротвор.) дій тактичного рівню; здійснення навмисного показу пр-ку дій своїх вф на визначених напрямках (р-нах) спеціально виділеними силами і засобами для відвернення його уваги та спонукання до невигідних дій.
4.34. ШТУРМОВІ ДІЇ,	форма антитерорист. дій тактичного рівню; форма дій ШЗ, ТГр; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій, які ведуться за єдиними замислом і планом для блокування і знищення окремих опорних пунктів і довгострокових споруд захоплення полонених, документів і зразків озбр..
4.35. ЗАСАДНІ ДІЇ,	форма антитерорист. дій тактичного рівню; сукупність узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом скритних та раптових дій, які ведуться за єдиними замислом і планом для знищення, захоплення полонених, документів, зразків зброї і техніки.
форми миротворчих дій
4.36. ЗАГАЛЬНА МИРОТВОРЧА ОПЕРАЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО РІВНЮ,	форма миротвор. дій стратег. рівню; 1) загальна операція зі сприяння миру і 2) загальна операція з підтримування миру.
4.36.1. ЗАГАЛЬНА МИРОТВОРЧА ОПЕРАЦІЯ ЗІ СПРИЯННЯ МИРУ,	форма миротвор. дій; операція стратег. рівню (всесвітнього, континентального рівню) проводиться для недопущення створення протиріч між державами.
4.36.2. ЗАГАЛЬНА МИРОТВОРЧА ОПЕРАЦІЯ З ПІДТРИМАННЯ МИРУ,	форма миротвор. дій стратег. рівню; операція стратег. рівню (всесвітнього, континентального рівню) проводиться для підтримання миру між ворогуючими сторонами недопущення переростання протиріч в конфлікт із застос. зброї..
4.37. РЕГІОНАЛЬНА МИРОТВОРЧА ОПЕРАЦІЯ ОПЕРАТИВНОГО РІВНЮ,	форма миротвор. дій опер. рівню: 1) операції з встановлення (сприяння) миру, 2) підтримання миру.
4.37.1. ОПЕРАЦІЇ З ВСТАНОВЛЕННЯ (СПРИЯННЯ) МИРУ,	форма миротвор. дій опер. рівню (регіонального рівню) проводяться за обов’язкової згоди сторін конфлікту для розв’язання конфліктів, мирного урегулювання або превентивного розгор. вф, встановлення контролю за умовами перемир’я та виконання угоди про припинення вогню, забезпеч. дотримання прав людини, надання гуманітарної допомоги населенню.
4.37.2. ОПЕРАЦІЇ З ПІДТРИМАННЯ МИРУ,	форми миротвор. дій опер. рівню (регіонального рівню) проводяться зазвичай після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту для недопущення відновлення конфлікту та надання допомоги у розвитку процесу мирного урегулювання, роз’єднання вф, задіяних у конфлікті, припинення та запобігання ескалації збройної боротьби, відновлення законності та правопорядку, забезпеч. нормального функціонування державних і громадських установ та організацій.
4.37.3. ОПЕРАЦІЇ З ПРИМУШЕННЯ ДО МИРУ,	форми миротвор. дій опер. рівню (регіонального рівню) проводяться за відсутності згоди сторін конфлікту введенням міжнародних санкцій та застос. зброї для припинення збройної боротьби і примушення ворогуючих сторін до встановлення перемир’я.
4.37.4. ОПЕРАЦІЇ З ВІДБУДОВИ МИРУ,	форми миротвор. дій опер. рівню (регіонального рівню) проводяться у після конфлікту для відновлення життєдіяльності важливих елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни, демілітаризації р-ну конфлікту встановленням контролю над озбр. сторін, які перебували у конфлікті, забезпеч. проведення інституційних реформ.
4.37.5. ПОШУКОВО-РЯТУВАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ,	форми миротвор. дій опер. рівню (регіонального рівню) проводяться для пошуку і порятунку населення, яке потерпає від стихійного лиха та природних катаклізмів, з використанням ЛА, надводних кораблів і підводних човнів, наземних транспортних засобів, спец. команд та обладнання на суші й на морі.
4.37.6. ГУМАНІТАРНІ ОПЕРАЦІЇ,	форми миротвор. дій опер. рівню (регіонального рівню) проводяться для надання допомоги та захисту жертв конфлікту або стихійного лиха, полегшення тягот населення, особливо в умовах, коли місцева влада не бажає або неспроможна налагодити нормальну життєдіяльність населення.
4.37.7. ЕЛЕКТОРАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ,	форми миротвор. дій опер. рівню (регіонального рівню) проводяться для створення умов та надання допомоги у проведенні демократичних виборів до органів влади. Можуть бути як самостійними операціями, так і складовою масштабніших операцій з після конфлікту.
4.38. СПЕЦІАЛЬНІ МИРОТВОРЧІ ДІЇ ТАКТИЧНОГО РІВНЮ,	форми миротвор. дій тактичного рівню: 1) патрулювання, 2) спостереження, 3) здійснення супровідних дій (проведення конвоїв та супроводження високопосадових осіб), 4) контроль, 5) розслідування скарг, 6) переговори і посередництво.
4.38.1. ПАТРУЛЮВАННЯ,	форма миротвор. дій тактичного рівню; проводиться для збирання інформації, розслідування проблем, контролю виконання договору та демонстрації присутності миротвор. сили. Види патрулювання: піші, на автомобілях (БТР, БМП), на борту човнів, літаків або вертольотів. Патрулювання повинно бути явне, і миротворці повинні чітко виділятися.
4.38.2. СПОСТЕРЕЖЕННЯ,	форма миротвор. дій тактичного рівню; проводиться для збирання інформації про будь-яку ситуацію або інциденти, які можуть статися. У першу чергу спостереженню підлягають військові споруди та військова діяльність у межах опер. р-ну, лінії перемир’я і демаркації для виявлення порушень домовленостей, які були схвалені причетними до конфлікту сторонами. Спостереження проводиться за допомогою патрулів,  СП, стаціонарних або тимчасових КПП, пунктів електронного підслуховування та інспекцій.
4.38.3. ЗДІЙСНЕННЯ СУПРОВІДНИХ ДІЙ (ПРОВЕДЕННЯ КОНВОЇВ ТА СУПРОВОДЖЕННЯ ВИСОКОПОСАДОВИХ ОСІБ),	форма миротвор. дій тактичного рівню; проводиться для гарантування безпеки переміщення миротворчого контингенту, перевезення МТ і МедЗ, гуманітарних вантажів, цивільного населення та супроводження високопосадових осіб.
4.38.4. КОНТРОЛЬ,	форма миротвор. дій тактичного рівню; здійснюється для контролю за виконанням домовленостей про припинення вогню або лінії перемир’я, про контроль озбр., обмеження, виведення, вихід з бою, обмін людьми конфліктуючих сторін, рух біженців або користування спільними ресурсами.
4.38.5. РОЗСЛІДУВАННЯ СКАРГ,	форма миротвор. дій тактичного рівню; проводиться для вислуховуванням скарг усіх сторін для одержання об’єктивної оцінки їх діяльності, щоб не допустити посилення напруженості і збільшити ефективність дій миротвор. сил. Результати розслідування доповідаються за командою.

5. Терміни, пов'язані з простором підготовки та ведення воєнних дій.

5.1. ПРОСТІР ПІДГОТОВКИ І ВЕДЕННЯ ВОЄННИХ ДІЙ,	частина суходолу з прилеглим водним і повітряним простором, де здійснюється під-ка і ведуться форми воєнних дій. В залежності від бойового завдання, формування, що його виконує та форм воєнних дій, простір набуває відповідну назву: 1) театр війни (ТВ), 2) театр воєнних дій (ТВД), 3) стратегічний напрямок (СтН), 4) операційний напрямок (ОН), 5) напрямок (Н), 6) смуга наступу з’єд. (СмН мбр, ТГр мбр) (оборони- СмО мбр, ТГр мбр), 7) смуга наступу частини (СмН мб), 8) ділянка оборони частини (ДілО мб), 9) смуга наступу підрозд. (СмН мр), 10) р-н оборони підрозд. (РнО мр), 11) напрямок наступу взводу (ННаст мв), 12) опорний пункт взводу (ВОП), 13) об’єкт атаки мех. відд-ня (ОбА мвід), 14) траншея оборони мех. відд-ня (ТрО мвід), 15) напрямок атаки стрільця мех. відд-ня (НА стріл. мвід.), 16) окоп оборони стрільця мех. відд-ня (ОкопО стріл. мвід.).
5.1.2. ТЕАТР ВІЙНИ (ТВ),	елемент території держави; простір, в межах якого виконуються завдання щодо збереження або порушення цілісності держави та діють ЗС в ході під-ки і ведення збройної боротьби. Межі ТВ визначає воєнно-політичне керівництво держави.
5.1.2. ТЕАТР ВОЄННИХ ДІЙ (ТВД),	елемент ТВ; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів стратег. значення, розгром більшої частини або усіх ЗС пр-ка та діє СО (група СО) в ході під-ки та ведення воєнних дій стратег. рівня (операції СО (кампанії)). Межі ТВД визначає ГШ в мирний час і уточнює у воєнний час.
5.1.3. СТРАТЕГІЧНИЙ НАПРЯМОК (СН),	елемент ТВД; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів стратег. і опер. значення, розгрому елементів СО пр-ка та діють оперативно-стратегічні об‘єднання в ході під-ки і ведення воєнних дій оперативно-стратег. рівня (битви стратег. угруп.). Межі СН визначає ГШ ЗС в мирний час і уточнює головнокоманд. СО підчас під-ки операції і її ведення.
5.1.4. ОПЕРАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК (ОН),	елемент ТВД; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів опер. значення, розгрому ОО пр-ка та діють ОО в ході під-ки і ведення воєнних дій опер. рівня (операція ОО). Межі ОН визначає ГШ ЗС в мирний час і уточнює головнокоманд. СО підчас під-ки операції і її ведення.
5.1.5. НАПРЯМОК (Н),	елемент ОН; в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів опер. і тактичного значення, розгрому елементів ОО пр-ка та діють оперативно-тактичні об‘єд. в ході під-ки і ведення воєнних дій оперативно-тактичного рівня (бойовища опер. угруп.). Межі Н визначає головнокоманд. СН в мирний час і уточнює команд. ОО під час під-ки операції і її ведення.
5.1.6. СМУГА НАСТУПУ З’ЄДНАННЯ (СмН мбр, СмН ТГр мбр),	елемент ОН; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, розгрому (нанесення поразки) тактичних формувань пр-ка та діють загальновійськові з‘єд. в ході під-ки і ведення воєнних дій тактичного рівня (наступального (оборонного) бою). Межі смуги визначає команд. ОО під час визначення завдання з’єд.
5.1.7. СМУГА ОБОРОНИ З’ЄДНАННЯ (СмО мбр, СмО ТГр мбр),	елемент ОН; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, розгрому (нанесення поразки) тактичних формувань пр-ка та діють загальновійськові з‘єд. в ході під-ки і ведення воєнних дій тактичного рівня (наступального (оборонного) бою). Межі смуги визначає команд. ОО під час визначення завдання з’єд.
5.1.8. СМУГА НАСТУПУ ЧАСТИНИ (СмН мб),	елемент смуги наступу з’єд.; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, розгрому тактичних вф пр-ка та діють частини в ході під-ки і ведення воєнних дій тактичного рівня (наступального бою). Межі смуги визначає ком-р з’єд. під час визначення завдання частині.
5.1.9. ДІЛЯНКА ОБОРОНИ ЧАСТИНИ (ДілО мб),	елемент смуги оборони з’єд.; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, нанесення поразки тактичних формувань пр-ка та діють частини в ході під-ки і ведення воєнних дій тактичного рівня (оборонного бою). Межі ділянки визначає ком-р з’єд. під час визначення завдання частині.
5.1.10. СМУГА НАСТУПУ ПІДРОЗД. (СмН мр),	елемент смуги наступу частини; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, розгрому тактичних формувань пр-ка та діють підрозд. в ході під-ки і ведення воєнних дій тактичного рівня (наступального бою). Межі смуги визначає ком-р частини під час визначення завдання підрозд.
5.1.11. РАЙОН ОБОРОНИ ПІДРОЗД. (РнО мр),	елемент ділянки оборони частини; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, нанесення поразки тактичних формувань пр-ка та діють підрозділи в ході під-ки і ведення воєнних дій тактичного рівня (оборонного бою). Межі р-ну оборони визначає ком-р частини під час визначення завдання підрозд.
5.1.12. НАПРЯМОК НАСТУПУ МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ (ННаст мв),	елемент смуги наступу підрозд.; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, розгрому тактичних формувань пр-ка та діють взводи в ході під-ки і ведення наступального бою. Межі напрямку наступу взводу визначає ком-р підрозд. під час визначення завдання взводу.
5.1.13. ОПОРНИЙ ПУНКТ МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ (ВОП),	елемент р-ну оборони підрозд.; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, нанесення поразки тактичним формуванням пр-ка та діють взводи в ході під-ки і ведення оборонного бою. Межі ВОП визначає ком-р підрозд. під час визначення завдання взводу.
5.1.14. ОБ’ЄКТ АТАКИ МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ (ОбєкА мвід),	елемент напрямок наступу взводу; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, розгрому тактичним формуванням пр-ка та діють відд-ня в ході під-ки і ведення наступального бою. Межі об’єкту атаки мех. відд-ня визначає ком-р взводу під час визначення завдання відд-ню.
5.1.15. ТРАНШЕЯ ОБОРОНИ МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ (ТраншО мвід),	елемент ВОП; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, нанесення поразки тактичним формуванням пр-ка та діють відд-ня в ході під-ки і ведення оборонного бою. Межі траншея оборони мех. відд-ня визначає ком-р взводу під час визначення завдання відд-ню.
5.1.16. НАПРЯМОК АТАКИ СТРІЛЬЦЯ МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ (НАтак стріл. мвід.),	елемент об’єкту атаки мех. відд-ня; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, розгрому елементів відд-ня пр-ка та діють стрільці в ході під-ки і ведення наступального бою. Межі напрямку атаки стрільця мех. відд-ня визначає ком-р відд-ня під час визначення завдання стрільцям.
5.1.17. ОКОП ОБОРОНИ СТРІЛЬЦЯ МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕНЯ (ОкопО стріл. мвід),	елемент траншеї оборони мех. відд-ня; простір, в межах якого виконуються завдання щодо виведення з ладу об‘єктів тактичного значення, нанесення поразки елементам відд-ня пр-ка та діють стрільці в ході під-ки і ведення оборонного бою. Межі окопу (основний, запасний, оманний) оборони стрільця мех. відд-ня визначає ком-р відд-ня під час визначення завдання стрільцям.
5.1.18. МАРШРУТ,	шлях пересув. вф, транспортних засобів. Намічається по карті з визначенням осн. пунктів, через які він проходить, або азимут. Зазвичай маршрут не може проходить через крупні населені пункти, вузли доріг, тіснини, поблизу залізничних станцій.
5.1.19. РАЙОНИ ВОЄННИХ, АНТИТЕРОРИСТИЧНИХ, МИРОТВОРЧИХ ДІЙ,	частка території (акваторії) ТВД з повітр. простором над нею, де розташовуються вф в ході збройної боротьби. Див. терміни пов’язані з розташуванням вф на місці.

6. Терміни, пов'язані з основами, підготовкою і веденням бою та інших дій.
основи
6.1. ОСНОВИ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	елемент теорії бою та інш. дій (далі бою); предмет вивчення воєнного мистецтва (ВМ); система наукових визначень, понять, термінів, категорій і принципових положень теорії і практики під-ки і ведення бою. До основ можна віднести наступні положення: 1) визначення бою; 2) визначення формувань, що ведуть бій; 3) мета, з якою ведеться бій; 4) завдання, виконанням яких досягаються мета; 5) побудова бою; 6) форми дій, які складають зміст бою; 7) способи ведення бою; 8) вогневе ураження пр-ка; 9) основні питання упр., взаємодії, всебіч. забезпеч. бою; 10) нормативні показники бою; 11) роль і місце бою в інш. формах воєнних дій (операцій опер. об’єд., бойовищах); 12) класифікація бою; 13) простір, в межах якого ведеться бій; 14) умови під-ки і ведення бою; 15) характерні риси бою; 16) принципи ведення бою.
6.1.1. ВИЗНАЧЕННЯ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	Див. Терміни, пов’язані з видами, рівнями, типами і формами дій та формалізоване визначення форм воєнних дій.
6.1.2. ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМУВАНЬ, ЩО ВЕДУТЬ БІЙ ТА ІНШИХ ДІЇ,	бій та інш. дії ведуться постійними вф, які мають структуру і штати визначені ГШ ЗС держави. В ході бою та інш. дій створюватися тимчасові вф, а саме: ТГр із складу з’єднань, частин, підрозд. взводу, відд-ня – відповідно. Див. Терміни, пов’язані з вф та формалізоване визначення вф.
6.1.3.МЕТА, З ЯКОЮ ВЕДЕТЬСЯ БІЙ ТА ІНШИХ ДІЙ,	мета це кінцевий результат бою. Метою загальновійськового бою може бути: – оборонного бою – відбиття наступу пр-ка, що наступає; утримання смуг, ділянок, р-нів місцевості та важливих об’єктів; нанесення поразки пр-ку, що переважає; виграш часу; економія і накопичення сил та засобів; забезпеч. розгор. вф; створення умов для наступних дій. – наступального – розгром пр-ка, що обороняється; оволодіння смугами, р-нами місцевості та важливими об’єктами; захоплення озбр. та полонення живої сили; оточення вф; створення умов для наступних дій. Див. Мета з якою ведеться інш. дії у відповідних розділах (гаслах).
6.1.4. ЗАВДАННЯ, ВИКОНАННЯМ ЯКИХ ДОСЯГАЮТЬСЯ МЕТА,	для досягнення мети загальновійськового бою потрібно виконати низку послідовних і взаємопов’язаних завдань, основними із яких можуть бути: – в оборонному бою – нанесення поразки вф першого ешелону пр-ка, що наступає; розгром пр-ка, що вклинився; нанесення поразки другим ешелонам пр-ка; утримання рубежів, які забезпечують подальші дії; – в наступальному бою – розгром першого ешелону пр-ка, що обороняється; відбиття можливих контратак; завершення розгрому пр-ка, що відійшов, та того, що обороняється на наступних оборонних рубежах; захоплення рубежів, які забезпечують подальші дії. Див. Завдання, виконанням яких досягається мета з якою ведеться інш. дії у відповідних розділах (гаслах).
6.1.5. ПОБУДОВА БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	зведені певним чином ТГр, елементи бойового порядку та систем для виконання бойових завдань і ефективного застос. зброї і техніки в бою. Побудова бою включає: 1) ТГр;2) бойовий порядок; 3) системи бою. 1. ТГр – це тимчасово створене вф призначене для виконання окремих тактичних завдань в бою. Можуть створюватися: ТГр для виконання завдань на головних та інш. напрямках; ТГр для виконання завдань щодо розгрому пр-ка, який вклинився; ТГр для виконання завдань щодо відбиття контратак; тощо. До складу ТГр можуть входити штатні, додані та підтримуючі вф. 2. Бойовий порядок – це побудова вф для ведення бою і ефективного застос. в ньому зброї і техніки. Можуть створюватися такі елементи бойового порядку: вф першого ешелону; вф другого ешелону; вф загальновійськового та інш. резервів; вф артилерійських груп; вф груп ППО; вф РЗЗ. В залежності від обстановки, отриманого підсилення додатково можуть створюватися: передовий, обхідний, рейдовий, штурмовий і спеціальний загони; повітряні, морські, озерні, річкові, танкові десанти тощо. 3. Системи бою – це сплановані і організовані дії визначених сил і засобів для створення сприятливих умов вф при виконанні ними бойового завдання. Можуть створюватися такі системи бою: система рубежів, смуг, ділянок, позицій, р-нів, опорних пунктів, траншей; система вогневого ураження пр-ка (ВУП), ППО, протитанк. оборони (ПТО); система боротьби з десантами та ДРС; система захисту від високоточної зброї (ВТЗ); інж. загороджень, всебіч. забезпеч. та упр.. ТГр, бойовий порядок, системи бою визначаються ком-ром в замислі на бій. Див. Побудова інш. дій у відповідних розділах (гаслах).
6.1.6. ФОРМИ ДІЙ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬ ЗМІСТ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	зміст бою складають притаманні йому форми, а саме дії елементів бойового порядку (опер. і стратегічної побудови, похідного порядку, порядку розташування тощо); для загальновійськового бою зміст включає: бої вф першого ешелону; бойові дії вф другого ешелону (загальновійськового резерву); бойові дії вф артилерії; протиповітряні бої (бойові дії) вф ППО; спец. дії і заходи вф та органів всебіч. забезпеч.
6.1.7. СПОСОБИ ВЕДЕННЯ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	прийом, або система прийомів, які дають можливість досягти мету бою. Спосіб характеризується суб’єктивністю, нестабільністю і невизначеною великою множиною. До способів ведення бою відноситься вибір варіантів: зосеред. зусиль; послідовності нанесення поразки; ВУП; маневру; введення пр-ка в оману; побудови бою; переходу від одного виду бою до інш.; розвитку успіху тощо. Спосіб ведення бою залежить від умов обстановки та зброї і техніки, яка залучається до виконання бойового завдання. Спосіб ведення бою включають визначення варіантів щодо: – для оборонного бою – напрямків, смуг, позицій, р-нів, зосеред. зусиль; послідовності поразки пр-ка; виду маневру; порядку і ступеню ВУП; введення пр-ка в оману; позицій, опорних пунктів і р-нів, рубежів розгор. та введення других ешелонів (резервів); ТГр; бойового порядку; систем бою і порядку переходу до оборони; – для наступального бою – головних та інш. напрямків де зосеред. основні зусилля і ділянок прориву; послідовності розгрому пр-ка; виду маневру; порядку і ступеню ВУП; введення пр-ка в оману; системи вихідних і запасних р-нів, рубежів розгор. та введення других ешелонів (резервів), спішування і атаки; ТГр; бойового порядку; систем бою і порядку переходу до наступу. В основі способу ведення загальновійськового бою лежить послідовний чи одночасний розгром (нанесення поразки) пр-ка і його вогневе ураження.
6.1.8. ВОГНЕВЕ УРАЖЕННЯ ПРОТИВНИКА (ВУП),	знищення, виведення з ладу, придушення, виснаження і руйнування об’єктів пр-ка вогнем різних видів зброї, ударами ракетних військ і авіації. Воно є основою поразки або розгрому пр-ка і залежить від способу ведення бою та здійснюється безперервно і включає:– у наступальному бою – вогневу підготовку атаки; вогнева підтримка атаки; – у оборонному бою – вогневу підготовку відбиття наступу (атаки) пр-ка; вогневу підтримку вф, що обороняються. Вогневе ураження планується і здійснюється у всій смузі наступу або оборони в інтересах вф в цілому та за напрямками при виконанні окремих завдань.
6.1.9. ОСНОВНІ ПИТАННЯ УПРАВЛІННЯ, ВЗАЄМОДІЇ, ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	сукупність заходів, які проводяться ком-ми і штабами для створення сприятливих умов при виконанні бойових завдань. У всіх випадках ком-р, при під-ці бою та інш. дій, визначає: щодо упр. – де і які пункти упр. будуть розгорнуті та порядок їх переміщення чи зміни; порядок організації упр. в разі несподіваного нападу пр-ка (стосовно боїв в перших операцій початкового періоду війни); як буде здійснюватися упр. у разі виходу із ладу командного пункту (КП); порядок відновлення упр., яке порушилося; щодо взаємодії – завдання, напрямки, рубежі і час, за якими буде організовуватись взаємодія; сили та засоби, які будуть залучатись для виконання вказаних завдань; місце, час і порядок організації взаємодії; щодо всебіч. забезпеч. – мету відповідного виду забезпеч.; завдання, виконанням яких буде досягатися мета; сили та засоби, які необхідно залучити; на виконання яких завдань необхідно зосередити основні зусилля.
6.1.10. НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ БОЮ,	середні числові величини які характеризують просторові і часові показники завдань вф і простору (р-нів) дій – глибину бойових завдань розміри ТВД, (ОН, смуг ділянок, р-нів, позицій, опорних пунктів траншей, окопів тощо), темпи наступу, терміни виконання завдань, швидкість руху, величину переходів, розміри р-нів розташування та інш. Вони визначаються в залежності від: поставленого бойового завдання, вф, яке виконує завдання та ролі і місця формування у досягненні мети старшого ком-ра, форм дій, які застос. та простору у межах якого виконуються завдання. Нормативні показники загальновійськового бою характеризується: шириною і глибиною простору в межах якого ведеться бій (побудови бойового порядку), темпами дій наступу (швидкістю пересув.), тривалістю бою.
6.1.11. РОЛЬ І МІСЦЕ БОЮ В ІНШИХ ФОРМАХ ВОЄННИХ ДІЙ (ОПЕРАЦІЙ ОПЕРАТИВНИХ ОБ’ЄДНАНЬ, БОЙОВИЩАХ),	визначаються значимістю завдань, які в ході нього виконуються для досягнення мети бою вищого рівня чи операції. Він може вестись на напрямку зосеред. зусиль та на інш. напрямках. Місце бою визначаються тим в якому елементі стратегічної, оперативної побудови (бойового порядку) вф веде бій чи інш. дії в: першому ешелоні; другому ешелоні; ЗВРезі чи інш. елементах побудови операції (бою).
6.1.12. КЛАСИФІКАЦІЯ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	система підлеглості понять будь-якої галузі знань або діяльності людини, використовується, як засіб для виявлення взаємозв’язків між цими поняттями. Класифікатори воєнної інформації це – нормативні документи інформаційного забезпеч. АСУВ, в яких на підґрунті найбільш істотних ознак дається класифікація об’єктів воєнного призначення з присвоєними їм кодами. Об’єктами класифікації можуть бути поняття, категорії, бойові завдання, воєнні дії, види воєнних дій, форми воєнних дій тощо. Класифікатори воєнної інформації забезпечують єдине, уніфіковане і формалізоване уявлення для машинного відображення воєнно-політичної, воєнно-стратегічної, воєнно-наукової, воєнно-технічної та іншої інформації по конкретному тематичному аспекту з метою вирішення воєнних і воєнно-наукових проблем. В залежності від видів воєнних дій, родів військ СВ та фізичної сфери загальновійськовий бій може бути: в залежності від видів воєнних дій – оборонним, наступальним і зустрічним боєм; в залежності від родів військ СВ – бій мех., танкових, морської піхоти і аеромобільних з’єднань, частин і підрозділів; в залежності від фізичної сфери бій може бути – наземним. Див. Класифікація інш. дій у відповідних розділах (гаслах).
6.1.13. ПРОСТІР, В МЕЖАХ ЯКОГО ВЕДЕТЬСЯ БІЙ,	частина суходолу з прилеглим водним і повітряним простором, де здійснюється під-ка і ведуться бої вф. В залежності від тактичного бойового завдання, формування, що його виконує та форм воєнних дій, простір набуває певну назву: – в наступальному бою – смуга наступу з’єд.; смуга наступу частини; смуга наступу підрозд.; напрямок наступу взводу; об’єкт атаки відд-ня; напрямок атаки солдата; – в оборонному бою – смуга оборони з’єд.; ділянка оборони частини; р-н оборони підрозд.; опорний пункт взводу; траншея відд-ня; окоп солдата. Див. Терміни пов’язані з простором під-ки і ведення воєнних дій та формалізоване визначення терміни, пов’язані з простором під-ки та ведення воєнних дій.
6.1.14. УМОВИ ПІДГОТОВКИ І ВЕДЕННЯ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	обставини, особливості реальної дійсності, за яких вдбувається або здійснюються що-небудь; умови під-ки і ведення бою визначаються: 1)положенням пр-ка та 2)обстановкою, що склалася перед боєм а також 3)силами та засобами залучаються до бою. 1. Положення сторін характеризується умовами безпосереднього зіткнення з пр-ком та і відсутністю безпосереднього дотику з пр-ком. 2. В залежності від обстановки, що склалася бій може готуватися і вестись в обстановці, вимушеної зміни виду бою або в обстановці спланованої зміни виду бою. 3. В залежності від сил та засобів, що застос., бій може вестись в умовах застос.: звичайної зброї; сил і засобів РЕБ різних видів десантів; обхідних, рейдових загонів, ДРГ, а також при застос. ядерної зброї та іншої ЗМУ тощо.
6.1.15. ХАРАКТЕРНІ РИСИ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	найбільш важливі особливості бою та інш. дій, що обумовлюються появою нових засобів збройної боротьби, значним удосконаленням існуючої зброї і техніки та широким застос. у вф, а також змінами способів ведення операцій. Сучасний загальновійськовий бій характеризується: 1) рішучістю; 2) високою маневреністю; 3) напруженістю і швидкоплинністю; 4) швидкими і різкими змінами обстановки; 5) різноманітністю вживаних способів його ведення; 6) розгор. дій на землі, в повітрі і воді, на широкому фронті, на велику глибину і веденням його у високому темпі. Ці риси притаманні не тільки загальновійськовому бою але і іншим формам дій при веденні воєнних, антитерористичних і такі характерні риси бою визначаються: застос. в ньому якісно нових сил і засобів боротьби (ракетної зброї, ВТЗ, великої кількості танків, інш. броньованих машин, артилерії, авіації, нових засобів ППО, розвідки і РЕБ); можливістю широкого залученням десантів, обхідних, рейдових загонів, ДРГ тощо; застос. нових способів ведення бою.
6.1.15.1. РІШУЧІСТ ДІЙ,	виражається метою бою та способами її досягнення і полягає в активних, самовідданих діях о/с, в їх прагненні виконати бойове завдання в будь-якій обстановці, діючи з граничною наполегливістю і завзятістю. Найрішучішої мети – повного розгрому про-ка – можна досягти в наступальному бою. Проте і в обороні вф також переслідуватимуть рішучу мету – зірвати або відбити наступ переважаючих сил пр-ка, нанести йому значні втрати і створити сприятливі умови для переходу в наступ. Оснащення вф сучасною зброєю і технікою, високий рівень загальної і військово-технічної під-ки о/с забезпеч. реальну можливість досягнення в бою найрішучішої мети. Важливе значення для досягнення рішучості мети в бою має виховання офіцерського складу у дусі сміливості, наполегливості, уміння прийняти грамотне, найдоцільніше рішення і твердо, без коливань довести його до кінця.
6.1.15.2. ВИСОКА МАНЕВРЕНІСТЬ,	сучасних дій є наслідком застос. потужних засобів ураження, високої рухливості вф, а також наявності відкритих флангів, розривів і проміжків в опер. побудові і бойових порядках пр-ка як в обороні, так і в наступі. У зв’язку з розвитком транспортних і транспортно-бойових вертольотів створюються сприятливі умови для маневру силами і засобами загальновійськових формувань не тільки суходолом, але і повітрям. Із збільшенням дальності стрільби і підвищенням могутності снарядів зростає роль маневру вогнем. Майстерне маневрування силами і засобами – важлива умова досягнення перемоги в бою.
6.1.15.3. НАПРУЖЕНІСТЬ І ШВИДКОПЛИННІСТЬ ДІЙ,	напруженість сучасних дій (загальновійськового бою) є наслідком прагнення сторін, що беруть участь в бою, до ведення бою з рішучою метою і застос. найсучасніших засобів боротьби. Неминучість масових втрат за короткий проміжок часу, руйнувань, пожеж, підвищення динамічності і збільшення розмаху дій, різкі зміни обстановки, швидкі переходи від одного виду бою до іншого, складність упр. – все це створюватиме величезне фізичне і морально-психологічне навантаження на о/с. В цих умовах досягнення перемоги в бою вимагає від вф високу виучку, морально-психологічну і фізичну під-ку, ефективних способів ведення бою і максимальної напруги фізичних і духовних сил. Швидкоплинність бою та інш. дій обумовлюється потужністю і швидкодією сучасних засобів ураження, здатністю вф в короткі терміни завдавати рішучої поразки пр-ку усіма видами зброї, з ходу стрімко атакувати і завершувати його розгром, у високому темпі розвивати успіх. В сучасному бою, як ніколи раніше, гостро стоїть питання про боротьбу за час і утримання ініціативи, уміння ком-рів швидко оцінювати обстановку і приймати рішення, в обмежені терміни чітко і стисло ставити задачі підлеглим, твердо і безперервно упр. боєм.
6.1.15.4. ШВИДКІ І РІЗКІ ЗМІНИ ОБСТАНОВКИ,	визначаються головним чином великою потужністю сучасної зброї, рішучістю дій і високою маневреністю військ. Ця риса виражається через можливості в короткі терміни якісно і кількісно змінювати: склад своїх вф та формувань пр-ка; співвідношення сил і засобів сторін; радіаційну і хімічну обстановку; швидко нарощувати зусилля шляхом накопичення резервів, висадки ТакПД та інших десантів, нанесення раптових ударах авіації, застос. засобів дистанційного мінування місцевості і, як наслідок цього, в різкої зміни способів ведення бою. Тепер бій розвивається не рівномірно на відміну як це було у минулому за наявності суцільних фронтів і «ліктьового» зв’язку між вф бій розвивався рівномірно від одного рубежу до іншого, особливо при прориві оборони. Для зміни співвідношення в силах і засобах сторін був потрібен значний час. В сучасному бою застосування обома сторонами сучасних засобів ураження, засобів РЕБ, висока маневреність і мобільність військ можуть привести до змін обстановки на полі бою в надзвичайно короткі терміни.
6.1.15.5. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВЖИВАНИХ СПОСОБІВ ВЕДЕННЯ ДІЙ,	різноманітність способів ведення бою обумовлена різноманіттям можливих варіантів застос. сил і засобів для розгрому пр-ка і досягнення мети бою. Вони залежать від виду бою, зброї, що застос., вирішуваних завдань, складу і бойових можливостей своїх військ, характеру дій пр-ка, умов місцевості, погоди і інших даних конкретної обстановки. Різноманітність вживаних способів ведення бою обумовлена також швидкими і різкими змінами обстановки, різноманіттям вирішуваних завдань, а також динамічністю і швидкоплинністю дій. Оскільки ці чинники в кожному бою будуть різними, в способах ведення бою не повинно бути шаблону. Тільки творчий підхід до виконання кожного бойового завдання, постійне застосування нових, невідомих для противника варіантів їх виконання забезпечать успіх в бою.
6.1.15.6. РОЗГОРТАННЯ ДІЙ НА ЗЕМЛІ, В ПОВІТРІ І ВОДІ, НА ШИРОКОМУ ФРОНТІ, НА ВЕЛИКУ ГЛИБИНУ І ВЕДЕННЯМ ЙОГО У ВИСОКОМУ ТЕМПІ,	стало характерною рисою сучасного загальновійськового бою та інш. дій в результаті появи нової зброї і техніки, різкого збільшення бойових можливостей мех. і танкових вф, далекобійності і потужності їх засобів ураження. Все це призвело до значного розширення просторових меж бою і підвищення темпів його ведення.
6.1.16. ПРИНЦИПИ СУЧАСНОГО ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	науково обґрунтовані і перевірені на практиці основні вихідні положення та рекомендації щодо веденню бою. Вони виражають шляхи практичного застос. об’єктивно існуючих закономірностей воєнних, антитерористичних (партизанських) і миротворчих дій тактичного рівня і знаходять відображення в статутах, настановах та інш. керівних документах. Принципи витікають із законів збройної боротьби і є результатом узагальнення практики. Вони застос. ком-ром залежно від конкретних умов обстановки та міняються як за змістом, так і формою із зміною умов і характеру збройної боротьби. В сучасних умовах значення принципів особливо велике тому, що істотно підвищилась ціна рішень, непродуманих дій, промахів та прорахунків, виправити які в динамічній обстановці, у ряді випадків стає неможливо. Принципи бою повинні як раз і попередити ком-рів від непродуманості в управлінській діяльності, зобов’язують врахувати накопичений досвід. Для генералів і офіцерів вони служать орієнтиром, допомагають находити раціональні способи ведення бою. Знання та вміле використання принципів придають ком-ру спрямованості і впевненість в діях і чим повніше враховуються їх вимоги, тим оптимальніше, далекоглядніше рішення, що приймається. Принципи сучасного загальновійськового бою витікають із принципів ВМ, основними з яких є: 1) бойова готовність вф; 2) цілеспрямованість дій вф; 3) узгодженість дій вф та їх взаємодія (єдність зусиль); 4) ефективність упр. в бою вф; 5) зосередженість зусиль вф; 6) ініціатива ком-рів і о/с вф; 7) раптовість дій вф; 8) адаптивність дій вф; 9) підтримання високого морального духу о/с вф; 10) забезпеченість дій вф; 11) економія сил і ресурсів вф.
6.1.16.1. БОЙОВА ГОТОВНІСТЬ,	полягає у набуті та підтриманні вф необхідних спроможностей до виконання завдань за призначенням. Реалізація цього принципу передбачає розподіл та підготовку частин і підрозділів у відповідності до завдань, загроз та варіантів їх дій. Для цього вф повинні підтримувати встановлений для них рівень бойової і мобілізаційної готовності у мирний час та своєчасно відновлювати боєздатність в ході ведення бою та інш. дій.
6.1.16.2. ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ ДІЙ,	полягає у тому, що дії вф в бою та інших формах дій повинно відповідати замислу, підпорядковуватися меті, яка передбачає досягнення запланованого результату. Реалізація цього принципу досягається послідовним і безперервним виконанням тактичних бойових завдань. Для цього командирам усіх ланок надається право вибору способів ведення бою.
6.1.16.3. УЗГОДЖЕНІСТЬ ДІЙ ВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ (ЄДНІСТЬ ЗУСИЛЬ),	полягає в об’єднанні та координації зусиль вф родів військ (сил), спеціальних військ, ІВФ та ОСпП, що дозволяє максимально повно використати їх бойові спроможності під час виконання завдань. Дотримання цього принципу дозволяє повністю реалізувати їх бойові можливості в ході ведення бою. Реалізація цього принципу досягається шляхом проведення заходів спільного бойового злагодження та узгодження порядку дій військових формувань у ході підготовки бою та постійного підтриманням взаємодії під час його ведення.
6.1.16.4. ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ,	полягає в стійкому, оперативному, якісному, безперервному та прихованому управлінні вф під час виконання ними завдань за призначенням, забезпеченні централізації управління вф з одночасним наданням підлеглим ініціативи у визначені способів виконанні покладених на них завдань. Цей принцип передбачає єдиноначальну відповідальність ком-рів за прийняті рішення та результати дій підпорядкованих вф. Реалізація цього принципу досягається шляхом побудови раціональної структури органів управління усіх рівнів, чіткого визначення та розподілу функцій і повноважень як між ними, так і всередині них. Також цей принцип вимагає від ком-рів твердості і наполегливості у реалізації прийнятих рішень.
6.1.16.5. ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ ЗУСИЛЬ,	полягає у рішучому спрямуванні дій з’єднань, частин і підрозділів (вогню, ресурсів) на виконанні головних завдань, у визначений час і у вирішальний час в ході бою для досягнення кількісної або якісної переваги над противником, а також у своєчасному нарощувані зусиль для розвитку і закріплення успіху. Реалізація цього принципу досягається шляхом визначення найважливіших (критичних) об’єктів та способів впливу на них.
6.1.16.6. ІНІЦІАТИВА КОМАНДИРІВ І ОСОБОВОГО СКЛАДУ,	полягає у тому, що за будь-яких умов обстановки необхідно завжди намагатися захоплювати і утримувати за своїми вф ініціативу, нав’язувати пр-ку свою волю, зривати його плани, ставити його в невигідні умови, вміло використовувати його слабкі місця і переваги своїх військ. За для цього, ком-ри (органи військового упр.) усіх рівнів повинні мати певну свободу у виборі способів ведення бою, бути спроможними самостійно приймати рішення та готовими йти на ризик. Також вони повинні виявляти творче ставлення, уникати шаблонних підходів і мають заохочувати до цього своїх підлеглих.
6.1.16.7. РАПТОВІСТЬ ДІЙ,	полягає у несподіваних діях вф і передбачає досягнення успіху в бажаному місці у потрібний час з докладанням менших зусиль вф, з меншою затратою сил, засобів та ресурсів. Реалізація цього принципу досягається прихованістю під-ки бою, випередженням пр-ка в діях, мобільністю вф, застосуванням несподіваних для противника способів їх дій та нових засобів ураження, сміливим маневром силами, засобами та вогнем, а також широким застос. заходів щодо введення пр-ка в оману стосовно своїх намірів.
6.1.16.8. АДАПТИВНІСТЬ ДІЙ,	полягає у відповідності обраних способів ведення бою вф умовам обстановки, а також можливості їх оперативного корегування залежно від змін характеру дій пр-ка. Реалізація цього принципу досягається за рахунок розроблення декількох варіантів способів дій вф, ефективної організації та оперативності в роботі органів військового упр.. Відповідно до цього принципу, завдання, що ставляться вф, не повинні жорстко обмежувати підлеглих у виборі варіантів їх виконання.
6.1.16.9. ПІДТРИМАННЯ ВИСОКОГО МОРАЛЬНОГО ДУХУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ,	передбачає формування та підтримання у нього необхідних морально-психологічних якостей, ступеня їх змобілізованості на виконання конкретних бойових завдань, відновлення духовних сил військовослужбовців під час відновлення боєздатності військових формувань.
6.1.16.10. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ДІЙ,	полягає у тому, що всебічне забезпечення дій вф є вирішальною (важливішою) умовою ведення бою та реальності планів. Реалізація цього принципу досягається створенням сприятливих умов для підтримання бойової та мобілізаційної готовності вф їх під-ки до виконання завдань за призначенням і збереження боєздатності під час ведення ними бою, а також зниженням ефективності дій про-ка і застос. ним зброї.
6.1.16.11. ЕКОНОМІЯ СИЛ І РЕСУРСІВ,	полягає в оптимальному використанні сил і ресурсів вф, яке забезпеч. раціональним їх розподілом та резервуванням, вибором і пошуком нових способів дій вф та організацією їх ефективного захисту. Він набуває важливого, а інколи й вирішального значення в умовах, коли ресурсні обмеження визначають рішення на бій.
підготовка бою та інших дій
6.2. ПІДГОТОВКА БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	елемент практики бою та інш. дій (далі бою); предмет вивчення ВМ. За підґрунтя визначення положень, що окреслюють зміст під-ки воєнних дій взагалі та операцій стратег. і опер. об‘єднань СВ та загальновійськового бою зокрема, взято алгоритм, роботи команд. і ком-рів вф, що виробився протягом тривалого часу їх практичної діяльності. Під-ка бою характеризується універсальністю і стосується під-ки інш. дій (операції, розташування на місці, пересув. тощо). Для визначення кола положень, що окреслюють зміст під-ки бою, систематизовані риси, які характеризують: організаційні і практичні заходи під-ки бою; способи під-ки операції та бою; методи під-ки; послідовність роботи команд. і ком-рів; з’ясування завдання; оцінку обстановки; замисел; бойові завдання; основні питання взаємодії, упр. і всебіч. забезпеч. До прикладних положень під-ки бою відносить: 1) визначення понять під-ка бою; 2) методи під-ки бою; 3) види під-ки бою; 4) умови під-ки бою; 5) визначення організаційних і 6) практичних заходів.
6.2.1. ВИЗНАЧЕННЯ ПІДГОТОКИ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	сукупність узгоджених і взаємопов‘язаних за метою, завданнями, місцем і часом організаційних і практичних заходів, які проводяться за єдиним замислом і планом команд., ком-ми, нач-ками родів військ і служб, штабами, вф та спрямовані на виконання бойових завдань. Див. Формалізоване визначення змісту поняття «під-ки бою, операцій та інш. форм воєнних дій».
6.2.2. МЕТОДИ ПІДГОТОКИ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	у ході під-ки бою та інш. дій можуть використовуватися методи послідовної, паралельної, паралельно-зустрічної роботи, а також комбінований (сполучення методів послідовної та паралельної роботи). Див. Формалізоване визначення змісту «методів роботи органів військового упр. при підготовці бою, операцій та інш. дій».
6.2.3. ВИДИ ПІДГОТОВКИ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	під-ка бою та інш. дій у відповідних формах може здійснюватися: 1) заздалегідь (завчасна під-ка) та 2) напередодні або в ході воєнних дій (безпосередня під-ка). 1. Завчасна під-ка бою здійснюється у мирний час. У цей період проводиться планування бою та інш. дій за усіма ситуаціями дій вф, а у разі виявлення ознак виникнення кризової ситуації чи воєнного конфлікту у рамках кризового планування – за найбільш імовірними варіантами їх дій. Проводиться рекогносцировка можливих р-нів дій, періодичне уточнення розроблених планів. Згідно до розроблених планів плануються відповідні заходи бойової під-ки і всебіч. забезпеч.. Здійснюється обладнання простору ведення воєнних дій, особливо з питань упр. 2. Безпосередня під-ка бою здійснюється при виникненні кризової ситуації. У цей період проводиться безпосереднє під-ка бою та інш. дій відповідно до бойового завдання вф, визначених у ході кризового планування, а у разі значних змін обстановки – за уточненим або новим варіантом дій. Проводиться рекогносцировка р-нів дій вф. Зміст, терміни та обсяг заходів безпосередньої під-ки залежатимуть від отриманого завдання та обстановки, яка склалася.
6.2.4. УМОВИ ПІДГОТОВКИ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	Див. Умови під-ки і ведення бою та інш. дій у розділі «Основи бою та інш. дій».
6.2.5. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ПІДГОТОВКИ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	сукупність заходів спрямованих на планування бою та інш. дій; доведення бойових завдань; організацію взаємодії, упр. і всебіч. забезпеч. та розроблення відповідних планів. Планування бою та інш. дій здійснюється за трьома послідовними та взаємозв’язаними етапами: 1) організація планування бою; 2) вироблення та затвердження рішення на бій; 3) розроблення плану бою.
6.2.5.1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ – ПЕРШИЙ ЕТАП,	проводиться за двома фазами: 1) аналіз бойового завдання і 2) оцінювання обстановки.
6.2.5.1.1. АНАЛІЗ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ – ПЕРША ФАЗА,	включає: 1) отримання бойового 2) усвідомлення бойового завдання та 3) орієнтування посадових осіб щодо під-ки бою. 1. Бойове завдання надходить до вф у вигляді бойового наказу або бойового (попереднього бойового) розпорядження. 2. У ході усвідомлення бойового завдання необхідно зрозуміти: замисел старшого ком-ра (команд.); мету бою та інш. дій (далі бою); де і на чому зосередити зусилля; спосіб ведення бою; завдання, роль і місце вф у операції (бою) вищого рівню; як дії вф впливають на дії сусідів; які сили та засоби додаються вф і які підтримують його дії; установлені обмеження; просторові та часові показники бою; додаткові завдання, які необхідно провести для під-ки бою; завдання сусідів і умови взаємодії з ними; терміни готовності. 3. При орієнтуванні посадових осіб упр., штабу і підрозділів щодо отриманого бойового завдання визначається: зміст бойового завдання в обсязі, необхідному для виконання функціональних обов’язків; порядок роботи ком-ра при визначенні замислу, формулюванні рішення та розробленні плану бою; розрахунок часу, а також надаються вказівки щодо розроблення календарного плану під-ки бою; час розроблення і подання відповідних розрахунків і документів ком-ру для визначення замислу бою; заходи щодо розвідки, приймання доданих підрозділів, поповнення матеріальних запасів до визначених норм, орієнтування і під-ки вф до бою, під-ки та проведення рекогносцировки й організації взаємодії. На підставі аналізу отриманого бойового завдання формуються висновки щодо під-ки бою і в інтересах визначення замислу на бій.
6.2.5.1.2.ОЦІНЮВАННЯ ОБСТАНОВКИ – ДРУГА ФАЗА,	включає: 1) оцінювання пр-ка, 2) своїх військ і сусідів, 3) р-ну дій та інш. умов і факторів, які можуть впливати на виконання поставленого завдання. 1. Оцінювання пр-ка включає вивчення його складу, стану (положення, забезпеченість, бойові спроможності) і можливого характеру дій. 2. Оцінювання своїх військ включає оцінювання свого вф та сусідів. При оцінюванні свого вф ком-р аналізує його склад, стан (положення, захищеності, забезпеченості і бойових можливостей) та визначає: кількісне й якісне співвідношення сил і засобів супротивних сторін; побудову бою; орієнтовні бойові завдання загальновійськовим формуванням і розмежувальні лінії між ними. 3. Оцінювання сусідів включає вивчення їх складу, стану, положення, місць розміщення ПУ, накреслення розмежувальних ліній, відповідальність за фланги та порядок взаємодії з ними. 4. Оцінювання р-ну (простору) майбутніх дій включає вивчення: розмірів визначеного р-ну (простору); фізико-географічні умов (захисні властивості місцевості, її прохідність і оглядність, наявність природних перешкод, якість дорожньої мережі, насиченість населеними пунктами, етнічні і конфесійні особливості населення); наявності медичних закладів, ремонтних підприємств, техногенно-небезпечних споруд і сховищ з хімічно небезпечними речовинами. На підставі оцінювання обстановки формуються висновки в інтересах визначення замислу на бій. Перший етап планування бою завершується проведенням ком-ром (команд.) наради із заступниками, посадовими особами штабу та нач-ками родів військ і служб, у ході якої розглядається та затверджується загальні висновки та визначаються обрані ним варіанти способів ведення бою, як основи майбутнього замислу, які будуть відпрацьовуватись штабом на другому етапі; надає вказівки щодо розвідки й уточнення даних про свої вф і р-н дій; уточнює завдання групі планування ВУП.
6.2.5.2. ВИРОБЛЕННЯ РІШЕННЯ НА БІЙ ТА ДОВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ – ДРУГИЙ ЕТАП,	включає дві фази: 1) вироблення та затвердження замислу на бій, 2) вироблення рішення на бій та доведення бойових завдань до підлеглих ком-рів вф.
6.2.5.2.1. ВИРОБЛЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗАМИСЛУ НА БІЙ – ПЕРША ФАЗА,	передбачає: 1) вироблення варіантів замислу бою та їх 2) оцінювання, 3) оформлення, розгляд та затвердження замислу на бій. 1. Вироблення варіантів замислу на бій здійснюється на основі висновків зроблених під час усвідомлення бойового завдання та висновків із оцінки обстановки. Варіанти замислів із оцінки обстановки формуються на підставі пропозицій посадовців, які оцінювали обстановку, а саме при оцінці: вф пр-ка – один варіант; загальновійськових вф – другий варіант; вф РВіА – третій варіант; вф ППО – четвертий варіант. Крім того на основі узагальнених пропозицій начальників інженерної служби, РХБ захисту та інш. посадовців при оцінюванні р-ну майбутніх дій можна сформулювати – п’ятий варіант. 2. Оцінювання варіантів замислу на бій здійснюється визначеними нач-ком штабу посадовими особами у такій послідовності: 1) розіграш варіантів способу ведення бою; 2) оцінювання і порівняння варіантів замислу; 3) уточнення вибраного варіанта замислу. 2.1 Розіграш варіантів способу ведення бою може проводитись послідовно або за окремими його елементами з використанням підготовлених кальок, схем, робочих карт, макета місцевості, комплексу розрахунково-інформаційних задач і моделей. Для його проведення можуть визначатись групи розіграшу за вф пр-ка, за свої вф, за формування сусідів, взаємодіючі в тому числі ІВФ і ПрО. Під час розіграшу варіантів способів дій на АРМ проводиться моделювання способів дій пр-ка, визначених елементів способу ведення бою, оцінювання та коригування результатів оперативно-тактичних розрахунків. Порядок введення пр-ка в оману визначаються окремо від розіграшу способів ведення бою. Результатом розіграшу способів ведення бою є вироблення уточненого (кінцевого) варіанта замислу бою. 2.2 Оцінка та порівняння варіантів замислу здійснюється за показниками: адекватність, допустимість; відмінність; прийнятність; завершеність; гнучкість; економія сил і засобів; простота; своєчасність. Для уточнення окремих складових виробленого замислу проводиться рекогносцировка. 2.3. Оформлення, розгляд та затвердження замислу на бій здійснюється відповідними посадовими особами. Основою оформлення замислу є графічна частина на карті. Замисел та проект доповіді подаються ком-ру вф для подальшого подання на затвердження.
6.2.5.2.2. ВИРОБЛЕННЯ РІШЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ ДО ПІДЛЕГЛИХ – ДРУГА ФАЗА,	передбачає: – 1) вироблення рішення та 2) доведення бойових завдань до підлеглих вф. Вироблення рішення – це процес зведення замислу на бій та інш. дії, бойових завдань підлеглим вф та основних питань упр., взаємодії і всебіч. забезпеч. в єдиний документ з наступною структурою: 1) замисел на бій; 2) бойові завдання частинам і підрозділам; 3) основні питання упр., взаємодії та всебіч. забезпеч.; 4) рекогносцировка. 1.1. Замисел на бій – це основа рішення де виражена його ідея. У замислі визначаються: напрямки, рубежі, позиції і р-ни зосеред. основних зусиль (головні та інш. напрямки наступу і можливі ділянки прорив оборони пр-ка); послідовність нанесення поразки (розгрому) пр-ку; спосіб ведення дій вф на кожному етапі бою; порядок ВУП, маневру і переходу від одного виду воєнних дій до інш. (від оборони до наступу і навпаки); побудова бою; заходи щодо введення пр-ка в оману. 1.2. Бойові завдання підлеглим вф – це завдання щодо дій які приведуть до розгрому вф пр-ка та виведення із ладу об’єктів воєнного значення відповідного рівня. В усіх випадках ком-р вф у бойових завданнях вф визначає: склад вф (штатні, додані і підтримуючі вф); бойове завдання; простір в межах якого буде здійснюватися під-ка та ведення бою та інш. дій; напрямки, рубежі, позиції і р-ни зосеред. основних зусиль; порядок упр., взаємодії і всебіч. забезпеч.. 1.3. Основні питання упр., взаємодії та всебіч. забезпеч. – це організаційні питання на основі яких зас., начальники родів військ і служб повинні розробити пропозицій щодо системи упр., всебіч. забезпеч. в бою та інш. діях, порядку організації і підтримання взаємодії між штатними, доданими і підтримуючими вф, при виконанні загальних завдань. В рішенні на бій ком-р (команд.) вф визначає 1) основні питання упр., 2) взаємодії та 3) всебіч. забезпеч.. 1.3.1. Основні питання організації упр. визначаються спільною роботою ком-ра і нач-ка штабу вф з питань: уточнення складу, технічного оснащення, місць і часу розгор. ПУ, місць розгор. ПУ підпорядкованих вф, сусідів і взаємодіючих вф; переміщення ПУ у ході бою; порядку роботи на ПУ; АУВ; забезпеч. стійкого і безперервного функціонування системи упр. (організація охорони, оборони, ППО, інженерного обладнання, захисту від розвідки і ВУП, заходів щодо забезпеч. ПУВ та відновлення порушеного упр. під-ка запасних р-нів для ПУ). 1.3.2. Основні питання взаємодії визначаються на період виконання бойового завдання з деталізацією періоду виконання найближчого завдання та ВУП. При визначенні основних питань взаємодії ком-р вф зобов’язаний: узгодити дії вф в інтересах загальновф, які діють на напрямку зосеред. основних зусиль (головного напрямку наступу); досягти єдиного розуміння усіма ком-рами мети бою, бойових завдань і способів їх виконання; узгодити визначені варіанти дій вф та порядок введення пр-ка в оману, виходячи з характеру його вірогідних дій; заслухати пропозиції начальника штабу за якими завданнями, хто, з ким і коли організує взаємодію; питання взаємодії, які потребують узгодження зі штабами взаємодіючих вф, сусідів, та порядок роботи з організації взаємодії; віддати вказівки (щодо під-ки необхідних документів для організації взаємодії; порядку роботи з ком-ми вф на місцевості, макетах місцевості, картах, схемах з використанням комплексів інформаційних сил і засобів; порядку відновлення порушеної взаємодії). 1.3.3. Основні питання всебіч. забезпеч. бою ком-р може визначати за усіма або за окремими видами забезпеч.. Завдання всебіч. забезпеч. повинне полягати у створенні сприятливих умов для успішного виконання бойового завдання в ході ведення бою. В усіх випадках ком-р вф повинен визначити: мету всебіч. забезпеч.; завдання, виконанням яких буде досягатися мета; сили та засоби, які необхідно залучити для заходів всебіч. забезпеч.; завдання, на виконання яких необхідно зосередити основні зусилля. У ході роботи ком-р може розглянути пропозиції зас., нач-ків родів військ і служб щодо завдань за відповідними формами забезпеч.. При паралельно-зустрічному методі роботи ком-р може заслухати і пропозиції ком-рів вф. 1.3.4. Рекогносцировка – це уточнення рішення на місцевості. Вона проводиться під час плануванні бою, як правило перед організацію взаємодії, або вході її. 2. Бойові завдання доводяться до вф у формі: усної постановки завдання; письмового бойового документу (текстового або графічного); передачі установлених сигналів; формалізованих команд технічними. Основними документами для доведення бойового завдання є 1) бойовий наказ і 2) розпорядженнями. 2.1. Бойовий наказ включає сім типових пунктів. У першому пункті – стислі висновки з оцінки пр-ка. У другому пункті – об’єкти і цілі, які уражаються засобами старшого ком-ра і порядок дій повітряних і морських десантів у смузі дій вф, а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними. У третьому пункті – бойове завдання вф і замисел на бій. У четвертому пункті – після слова “наказую” ставляться бойові завдання вф першого ешелону, другого ешелону (ЗВРез) та вф інш. елементів бойового порядку. У п’ятому пункті – терміни та місця розгор. ПУ та напрямки їх переміщень, а також на кого з ком-рів покладається упр. при виході з ладу КП і ЗКП. У шостому пункті – витрата ракет і основних видів боєприпасів на день бою. У сьомому пункті – визначений порядок розгляду і затвердження замислу бою, терміни готовності до виконання завдання. 2.2. Бойове розпорядження оформляється замість бойового наказу і коротко повторяє його зміст. 2.3. Попереднє бойове розпорядження оформляється, при обмежених термінах під-ки бою, після вироблення замислу. У розпорядженні зазвичай визначаються: відомі дані про пр-ка; орієнтовне бойове завдання зі ступенем деталізації, що відповідає визначеному замислу на час віддачі розпорядження; об’єкти (цілі), які уражаються в інтересах вф засобами старшого ком-ра; терміни готовності та основні заходи щодо під-ки бою; терміни і способи доведення завдань тощо. Другий етап планування бою завершується проведенням ком-ром вф тактичної наради і та підписом бойового наказу та розпоряджень для родів військ та спец. військ.
6.2.5.3.1. РОЗРОБЛЕННЯ ПЛАНУ БОЮ – ТРЕТІЙ ЕТАП,	– має дві фази: 1) розроблення та узгодження плану бою та 2) оцінювання плану бою та його затвердження.
6.2.5.3.1. РОЗРОБЛЕННЯ ТА УЗГОДЖЕННЯ ПЛАНУ БОЮ – ПЕРША ФАЗА,	здійснюється паралельно з аналізом бойового завдання, оцінкою обстановки, формулюванням замислу на бій, бойових завдань та основних питань організації упр., взаємодій і всебіч. забезпеч. бою та інш. дій і включає: розроблення та узгодження документів плану бою; оцінювання та затвердження плану бою. План бою включає: текстуальну частину з додатком графічної частини на карті та інш. текстуальних і графічних додатків; плани ВУП, введення пр-ка в оману, зв’язку, розвідки, дій формувань родів військ, спец. військ і служб, плани за формами забезпеч., комендантської служби; планова таблиця взаємодії тощо. У проекті текстуальної та графічної частини плану бою послідовно відображаються дані в обсязі замислу на бій, рішення, даних загальних тактичних розрахунків, підготовлених у ході вироблення замислу і формулювання рішення, і додаткових розрахунків, а також розроблених інш. документів плану бою та додатків. Узгодження документів плану здійснюється виконавцями документів відповідно до графіка роботи за визначеним переліком питань, які необхідно узгодити. До основних питань, які підлягають узгодженню відносяться: порядок і терміни приведення вф у бойову готовність; р-ни очікування, станції навантажування і розвантажування; порядок прикриття вф від ударів з повітря; завдання вф; порядок ВУП; порядок прийому і перепідпорядкування доданих вф та взаємодії з вф, які підтримують; організація упр.; забезпеч. МТЗ (обсяг запасів, р-ни, місця, порядок підвезення тощо).
6.2.5.3.2. ОЦІНЮВАННЯ ПЛАНУ БОЮ ТА ЙОГО ЗАТВЕРДЖЕННЯ – ДРУГА ФАЗА,	здійснюється в ході узгодження документів з яких складається план. В ході оцінювання плану бою може здійснюватися їх уточнення або розроблення, за потреби, нових документів або додатків. Затверджує документи плану бою особисто ком-р вф.
6.2.6. ПРАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПІДГОТОКИ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	сукупність заходів спрямованих на координація діяльності підпорядкованих, доданих та взаємодіючих вф на забезпеч. своєчасної і повної під-ки бою та здійснення контролю готовності до виконання поставлених завдань. Основу практичних заходів складає організаторська робота ком-ра вф, яка проводиться згідно з календарним планом під-ки бою та інш. дій і включає: 1) організацію упр., взаємодії та всебіч. забезпеч.; 2) підготовку упр., штабу вф та підлеглих формувань; 3) підготовку простору ведення бою; 4) контроль готовності до бою.
6.2.6.1. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ, ВЗАЄМОДІЇ ТА ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,	Див. Розділ «Терміни пов’язані з упр., взаємодії та всебіч. забезпеч.».
6.2.6.2. ПІДГОТОВКА УПРАВЛІННЯ, ШТАБУ ВІЙСЬКОВОГО ФОРМУВАННЯ ТА ПІДЛЕГЛИХ ФОРМУВАНЬ,	починається з отриманням завдання та здійснюється одночасно з розробленням (уточненням) документів плану бою та інш. дій. У ході завчасної під-ки бою плануються та проводяться взаємоузгоджені КШН і тактичні навчання за тематикою, наближеною до найбільш імовірних варіантів дій у бою. Основні зусилля зосеред. на плановому нарощуванні рівня під-ки вф та підвищенні польового вишколу о/с, у першу чергу зі складу військ (сил) постійної готовності. Озбр.. підтримується у боєздатному стані, вживаються заходи щодо подовження її ресурсу. Непорушні запаси поповнюються та утримуються відповідно до встановлених норм. Безпосередня під-ка вф додатково включає: доукомплектування о/с; забезпеч. озбр..м; бойове злагодження вф; доведення запасів МТЗ до установлених норм; підготовку озбр.. до застос.; відпрацювання способів дій при виконанні найважливіших завдань; підвищення морально-психологічної стійкості о/с.
6.6.3. ПІДГОТОВКА ПРОСТОРУ ВЕДЕННЯ БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	починається з отриманням бойового завдання і здійснюється протягом бою з метою створення сприятливих умов для: побудови бою; забезпеч. живучості та швидкого відновлення боєздатності; організованого і безперебійного всебіч. забезпеч. та упр. в бою. При завчасній підготовці простору для ведення бою визначаються та вивчаються: р-ни розташування; маршрути пересув.; вихідні рубежі, рубежі регулювання руху; переправи через водні перешкоди; станції навантаження і розвантаження; оборонні рубежі та позиції; місця розгор. ПУ; позиції органів охорони (блокпостів); позиційні р-ни і вогневі позиції РВіА, сил і засобів ППО; місця розгор. складів МТЗ. При безпосередній підготовці простору бою здійснюється: обладнання р-нів розташування; маршрутів пересув.; вихідних рубежів, рубежів регулювання руху; переправ через водні перешкоди; перевірка місцевості на наявність вибухонебезпечних предметів; під-ка рубежів, смуг, ділянок, позицій, р-нів розташування елементів бойового порядку, систем бою; під-ка мережі шляхів маневру, підвезення й евакуації; створення (розгор.) складів МТЗ. Крім того, проводяться заходи щодо запобігання повеням, пожежам у р-нах розгор. вф, а також екологічні, санітарно-епідеміологічні заходи тощо. Для під-ки системи транспортних комунікацій, зв’язку, енергопостачання, лікувальних установ, ремонтних підприємств, визначених рубежів, р-нів, позицій та виконання інш. завдань можуть залучатися сили і засоби органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств (установ) різних форм власності, а також місцеве населення.
2.6.4. КОНТРОЛЬ ГОТОВНОСТІ ДО БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	процес перевірки готовності бою та інш. дій; здійснюється відповідно до спеціально розробленого плану. Особлива увага приділяється: перевірці точного виконання відданих наказів і розпоряджень; знанню посадовими особами своїх завдань, складу, положення та імовірного характеру дій пр-ка; відповідності завдань підрозділів замислу на бій; своєчасності та якості виконання вф заходів щодо під-ки до бою; організації ВУП, упр., взаємодії та захисту вф в усіх ланках; повному виконанню усіх заходів щодо всебіч. забезпеч. бою, а також підготовці р-ну бою і готовності сил та засобів до виконання бойових завдань. Крім того, перевірці підлягають знання усіма військовослужбовцями: політичної мети держави у збройній боротьбі; основних положень законів держави; норм міжнародного гуманітарного права щодо статусу, прав та обов’язків учасників воєнних, антитерористичних і миротвор. дій, захисту мирного населення та основних заходів, які здійснюються для їх дотримання; положень про відповідальність за порушення законів своєї держави та норм міжнародного гуманітарного права.
ведення бою та інших дій
6.3. ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	елемент практики бою; предмет вивчення ВМ; процес виконання бойового завдання згідно з рішенням ком-ра (команд.); сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дії, пов’язаних з виконанням бойових завдань, які приведуть до досягнення мети бою. Ведення загальновійськового бою включають: 1) визначення початку і кінця бою; 2) умови ведення бою 3) визначення етапів бою; 4) уточнення рішення у відповідності до змін обстановки; 5) створення сприятливих умов для подальших дій.
6.3. УМОВИ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	бій та інш. дії можуть вестися у 1) звичайних і 2) особливих умовах. Див. Умови під-ки і ведення бою та інш. дій у розділі «Основи бою та інших дій».
6.3.1. ЗВИЧАЙНІ УМОВИ ВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	такі умови, які не вливають на ефективність застос. зброї і техніки та дії о/с, тобто такі умови, які дозволяють ефективно використовувати потенційні бойові можливості вф. Звичайними умовами під-ки та ведення бою можна вважати: за місцевістю – рівнинна, середньо-пересічена, легкопрохідна з водними перешкодами глибиною до 1,5 (0,9) м, швидкістю течії до 2 м/с; за порою року – літо, початок осені, кінець весни (з опадами та інш. природними явищами з температурним режимом +5 градусів); за часом доби – день, ранок і вечір: світлий час доби; за положенням і станом вф супротивних сторін – безпосереднє зіткнення і боєздатність.
6.3.2. ОСОБЛИВІ УМОВИ,	умови, які відрізняються від звичайних. Вони негативно вливають на ефективність застос. зброї і техніки та дії о/с і викликають необхідність здійснення додаткових заходів щодо зменшення їх негативного впливу на виконання бойових завдань при веденні бою. До особливих умов відносяться щодо: місцевості – 1) морське узбережжя, 2) водна перешкода, 3) місто, 4) гори, 5) ліс і лісисто-болотиста місцевість, 6) степ (пустеля); пори року з певним станом погоди – 7) зима, початок весни і кінець осені з опадами та інш. природними явищами; часу доби – 8) ніч, вечір і ранок – темний час; стан супротивних сторін – 9) обмежена боєздатність вф; положення супротивних сторін – 10) наступальний бій після висування із глибини – відсутність зіткнення; 11) бій в оточенні 12) бій при відході; 13) бій при виході з оточення; 14) бій при переслідуванні. При під-ці бою визначаються: фактори, які негативно чи позитивно впливають на бій та додаткові заходи, які потрібно виконати для зниження негативного впливу особливих умов на дії о/с та застос. зброї і техніки. При веденні бою додаткові заходи реалізуються через: створення ТГр, у відповідності з розширенням кількості завдань, які потрібно виконувати; збільшення кількості елементів бойового порядку, у відповідності з побудовою вф пр-ка; створення додаткових систем бою, у відповідності з збільшенням кількості ТГр, елементів бойового порядку, розширенням і ускладненням бойових завдань. У всіх випадках, при веденні бою в особливих умовах ком-р (команд.) вф повинен передбачити особливості: зосеред. зусиль; послідовності поразки (розгрому) пр-ка; здійснення маневру; ВУП; введення пр-ка в оману; системи позицій, р-нів, рубежів; створення ТГр; побудови бойового порядку; створення систем бою; переходу від одного виду бою до інш. Див. Умови під-ки і ведення бою та інш. дій у розділі «Основи бою та інш. дій».
6.3.2.1. МОРСЬКЕ УЗБЕРЕЖЖЯ, 6.3.2.2. ВОДНА ПЕРЕШКОДА,	фактори, які впливають на підготовку та ведення бою (далі – фактори), наявність: доступних ділянок для висадки десантів та створення плацдармів, островів, шхер біля узбережжя та їх ємність, мостів, переправ, бродів; ламаність і крутизна берегів; глибина підходів до берега; розташування військово-морських баз, портів тощо. Додаткові заходи, які потрібно виконати для зниження негативного впливу особливих умов на дії о/с та застос. зброї і техніки (далі – додаткові заходи), а саме: обладнання переправ; збереження, утримання (руйнування) мостів; створення (утримання) плацдармів; улаштування інж. загороджень на воді і під водою; під-ка озбр.. до дій на воді і під водою; розвідка водних перешкод (акваторій); взаємодія з формуваннями ВМС. Створення додаткових елементів побудови бою: ТГр для обладнання переправ, збереження, утримання (руйнування) мостів; ТГр для захоплення (утримання) плацдармів; бойового порядку – повітряні, морські, річкові, озерні десанти; протидесантні резерви, РЗЗ для дій на воді тощо;
6.3.2.3. МІСТО,	фактори – наявність: кам’яних і залізобетонних споруд; розгалуженої системи підземних комунікацій (метро, каналізація, переходи тощо); вулиць, бульварів, площ, парків великої кількості різних важкодоступних ділянок і перешкод (річок з важкодоступними набережними, шляхові насипи і розв’язки тощо ); станцій, вокзалів і такелажних площадок для розвантаження вантажів і техніки; уразливої мережі енергопостачання, водопостачання та водовідведення тощо. Додаткові заходи: додаткове фортифікаційне обладнання простору ведення бою, особливо обладнання будівель під опорні пункти, підвищення стійкості зв’язку за рахунок додаткових ретрансляторів та використання міських мереж, ефективності розвідки, протипожежні заходи. Створення додаткових елементів побудови бою: ТГр для виконання завдань в будівлях, підземних комунікаціях, вздовж вулиць, в парках тощо; бойового порядку – штурмові групи; систем – багатоярусна система ВУП, ППО тощо.
6.3.2.4. ГОРИ,	фактори – наявність: недоступних напрямків, р-нів і ділянок місцевості (каньйонів, ущелин, гірських річок, хребтів) для дій вф; різких перепадів висот; обмеженої дорожньої мережі, перевалів, долин, річок з доступними для руху техніки руслами; ділянок гірської місцевості з «мертвими» зонами і можливими обвалами та каменепадами (сходом сніжних лавин) тощо. Додаткові заходи: додаткове фортифікаційне обладнання простору ведення бою, особливо обладнання р-нів (місць) безпечних від гірських і сніжних обвалів, для розташування о/с, зброї і техніки; підвищення стійкості зв’язку за рахунок додаткових ретрансляторів тощо; створення додаткових елементів побудови бою: ТГр для дій на доступних і важкодоступних напрямах, а також вздовж річок тощо; бойового порядку – обхідні, РейдЗ тощо; створення багатоярусної системи розвідки, орієнтування, ВУП і ППО. Додаткової під-ки потребує о/с, зброя і техніка, особливо для дій в умовах зміни тиску та перепадів температури.
6.3.2.5. ЛІС І ЛІСИСТО-БОЛОТИСТА МІСЦЕВІСТЬ,	фактори – наявність: закритих і непрохідних ділянок місцевості; поверхні землі, яка різко змінює свій характер в залежності від опадів та пори року; небезпеки завалів і пожеж; недоступних напрямків, р-нів і ділянок місцевості для дій вф та обмеженої кількості доріг, просік та стежок. Додаткові заходи: додаткове фортифікаційне обладнання простору ведення бою, особливо обладнання р-нів (місць) безпечних від лісових завалів, пожеж для розташування о/с, зброї і техніки; створення додаткових елементів побудови бою: ТГр для дій на доступних і важкодоступних напрямах, вздовж річок просік, захоплення, утримання (за необхідності руйнування) мостів, переправ бродів тощо; бойового порядку – обхідні (ОбЗ), рейдові (РейдЗ) загони тощо; створення системи орієнтування, ведення візуальної розвідки пр-ка та інж. розвідки болотистих перешкод. Система ПТО, ВУП і ППО організовується вздовж доріг, просік, русл рік та на галявинах і вирубках. Додаткової під-ки потребує о/с, зброя і техніка для дій в умовах болота та води.
6.3.2.6. СТЕП (ПУСТЕЛЯ),	фактори – наявність: рівнинної місцевості; обмеженої кількості доріг, орієнтирів та джерел водопостачання; незначної рослинності або її відсутність; різких перепадів температури в залежності від часу доби та пори року; можливості пилових бур; несприятливого санітарно-епідемічного середовища. Додаткові заходи: додаткове фортифікаційне обладнання простору ведення бою, особливо щодо орієнтування, маскування, обладнання р-нів (місць) безпечних від пилових бур, для розташування о/с, зброї, техніки та інш. МТЗ, шляхів сполучення і маневру, джерел водопостачання тощо; створення додаткових елементів побудови бою: ТГр для дій на доступних і важкодоступних напрямах, захоплення, утримання (за необхідності руйнування) джерел водопостачання, оазисів, а також ТГр для забезпеч. флангів та охорони підрозд. ТхЗ, ТлЗ і МедЗ тощо; бойового порядку – ОбЗ, РейдЗ тощо; створення системи орієнтування, ведення візуальної розвідки пр-ка. Система ПТО, ВУП і ППО організовується для ефективного прикриття найголовніших напрямків і об’єктів. Додаткової під-ки потребує о/с, зброя і техніка для дій в умовах бездоріжжя, спеки, високих температур, пилу, обмеженої кількості води та твердого палива.
6.3.2.7. ЗИМА, ПОЧАТОК ВЕСНИ І КІНЕЦЬ ОСЕНІ З ОПАДАМИ ТА ІНШИМИ ПРИРОДНИМИ ЯВИЩАМИ,	умови зими створюють додаткові труднощі при веденні бою в інш. особливих умовах. Фактори – наявність: низьких температур і снігового покриву; промерзлого ґрунту; льодового покриву на річках, водосховищах, озерах тощо; різких і непередбачених змін погоди (хуртовин, снігопадів, туманів); сліпучої однотонності місцевості. Додаткові заходи: фортифікаційне обладнання простору ведення бою, особливо щодо орієнтування, маскування, обладнання р-нів (місць) безпечних від хуртовин і сніжних заметів для розташування о/с, зброї і техніки та інш. МТЗ, шляхів сполучення і маневру тощо; створення додаткових елементів побудови бою: ТГр для дій на доступних і важкодоступних напрямах, забезпеч. флангів та охорони підрозд. ТхЗ, ТлЗ і МедЗ тощо; бойового порядку – ОбЗ, РейдЗ тощо; створення системи орієнтування, ведення візуальної розвідки пр-ка. Система ПТО, ВУП і ППО організовується для ефективного прикриття найголовніших напрямків і об’єктів. Додаткової під-ки потребує о/с, зброя і техніка, для дій в умовах низьких температур, завірюх, необхідності великої кількості палива.
6.3.2.8. НІЧ, ВЕЧІР І РАНОК – ТЕМНИЙ ЧАС,	умови обмеженої видимості створюють додаткові труднощі при веденні бою в інш. особливих умовах. Фактори – наявність: обмежених можливостей для спостереження та дій о/с щодо застос. зброї і техніки. Додаткові заходи: додаткове фортифікаційне обладнання простору ведення бою, особливо щодо орієнтування, маскування, шляхів сполучення і маневру тощо; створення системи освітлення (осліплення), взаємного розпізнавання, світломаскування, орієнтування, підслуховування, ведення розвідки (радіолокаційної, тепловізорної). Система ПТО, ВУП і ППО організовується для ефективного прикриття найголовніших напрямків і об’єктів. Додаткової під-ки потребує о/с, зброя і техніка для дій в умовах ночі, особливо до застос. приладів нічного бачення.
6.3.2.9. ОБМЕЖЕНА БОЄЗДАТНІСТЬ ВВІЙСЬКОВИХ ФОРМУВАНЬ,	умови обмеженої боєздатності створюють додаткові труднощі при веденні бою, як у звичайних так і в особливих умовах. Фактори – наявність: обмежених можливостей щодо виконання бойових завдань. Додаткові заходи: формування (створення) із сил і засобів вф обмеженої боєздатності тимчасових вф (ТГр, загони), які б за своїми спроможностями відповідали штатним вф. Ті сили і засоби, які не увійшли до тимчасових вф використовувати в якості ЗВРез та інш. резервів.
6.3.2.10. НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ ПІСЛЯ ВИСУВАННЯ З ГЛИБИНИ – ВІДСУТНІСТЬ ЗІТКНЕННЯ,	різновид наступального бою; сутність полягає в тому що під-ка бою здійснюється поза зіткненням з пр-ком, а атака ПК пр-ка здійснюється після безупинного висування та розгор. вф. Особливості ведення бою викликані значними труднощами для тих хто веде наступ і перевагами тих хто веде оборону. Фактори, які впливають на під-ку та ведення бою: зростає напруга о/с; підвищуються витрати пального та інш. МТЗ; подолання імовірних перешкод (р-нів руйнування, мінних полів, зон зараження, пожеж, затоплень тощо). Про-к може завдавати ефективного вогневого ураження, особливо ВТЗ, при висуванні і розгор. вф. Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії о/с та застос. зброї і техніки, а саме: для ведення бою з ходу вф призначається вихідний р-н де вф знаходяться в ротних колонах. Віддалення р-ну від ПК пр-ка має забезпеч. уникнення вогневого ураження своїх вф більшістю артилерії про-ка та забезпеч. скритність від технічної розвідки. Для висування, розгор. і атаки ПК пр-ка вф призначаються відповідні рубежі: вихідний рубіж (це умовна лінія на місцевості, за 5–10 км від вихідного р-ну, яка дозволяє витягнути колони головних сил з’єд. і від якої розпочинають висування); рубежі розгорнутих батальйонних (РРБК), ротних (РРРК) і взводних (РРВК) колон (це умовна лінія на місцевості на яку повинні виходити у визначених час голови колон батальйонів, рот, взводів. Відстань рубежів від ПК пр-ка може бути для батальйону – 8-12, роти 4-6, взводу 2-3 км; рубіж спішування (це умовна лінія де о/с мех. Підрозд. перших ешелонів покидає БМП, БТР, автомобілі для атаки ПК пр-ка. Призначається якомога ближче до ПК пр-ка (300–600 м); рубіж переходу в атаку (це умовна лінія з якої підрозд. першого ешелону в бойовому порядку розпочинають атаку ПК пр-ка. Призначається з таким розрахунком щоб в час «Ч» увірватися на ПК пр-ка. Рубіж переходу в атаку може співпадати з рубежем спішування і спиратися на рубіж, який був захоплений ПЗ, або рубіж ПК оборони своїх вф. Для мех. вф на автомобілях за необхідністю призначаються місця посадки о/с складу десантом на танки.
6.3.2.11. БІЙ В ОТОЧЕННІ,	різновид оборонного бою, що характеризується «круговою обороною». Кругова оборона – спосіб ведення оборонного бою, який характеризується можливостями наносити поразку пр-ку не тільки з фронту, а й з флангів і тилу. Фактори, які впливають на підготовку та ведення бою. Оточення може виникнуть в умовах при веденні: оборони – в результаті прориву пр-ка на флангах або в смузі сусідів; після висадки десантів в тилу вф, які обороняються; наступу – в результаті не вдалому відбитті контратаки чи контрудару пр-ка; інш. дій – у відриві від головних сил, переслідуванні пр-ка, веденні рейдових дій в тилу пр-ка, тощо; при відході – коли темп переслідування вищий за відхід, особливо при проведенні бою на проміжних рубежах з метою прикриття відходу інш. вф; при невдалого проведення зустрічного бою. Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії о/с та застос. зброї і техніки, а саме: побудова бою в оточенні та інш. положення основ бою не відрізняється від побудови оборонного бою в звичайних умов, окрім: ТГр можуть створюватися за секторами кругової оборони; в бойовому порядку – може бути сильний ЗВРез і відсутні другий ешелон. Підрозділи ППО, артилерії, особливо реактивна, використовуються централізовано; системи ВУП, ППО, ПТО, упр. і всебіч. забезпеч. повинні швидко реагувати на зміни обстановки і зосереджувати зусилля на загрозливі напрямки.
6.3.2.12. БІЙ ПРИ ВІДХОДІ,	різновид оборонного бою, який характеризується складними маневреними діями; факторами, які впливають на особливості під-ки та ведення оборонного бою при виході із бою і відході є: активні дії пр-ка, здійснюється за наказом старшого команд. (ком-ра) та протягом короткого часу; проводиться в умовах вимушеного або передбаченого відходу та обмеженої видимості; необхідність потужного ВУП найбільш загрозливого угруп. пр-ка або проведення контратак; обмежені можливості щодо маневру. Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії о/с та застос. зброї і техніки пов’язані з необхідністю створення додаткових: – ТГр – ТГр прикриття виходу із бою на напрямку відходу (головному напрямку) , ТГр для утримання займаних позицій, ТГр відходу; – елементів бойового порядку – Арг і ТПЗ; – елементів підсистем бою – підсистему систему ВУП, ППО та інж. загороджень, особливо мінних встановлених дистанційно, обладнання додаткових оборонних рубежів, позицій, р-нів і маршрутів. Крім того з’являється необхідність під-ка зброї і техніки до дій в умовах обмеженого бачення. До складу ТГр утримання рубежів і позицій можуть входити мех. роти і взводи, гаубичні, мінометні і протитанк. вф та вф ППО сили і засоби всебіч. забезпеч. здатних виконати самостійно визначені завдання. До складу Арг. виділяється підсилена мех. рота, яка забезпечить охорону колон з тилу при відході. Арг., як правило, підтримуються вогнем, ударами авіації і діями інж. вф. Танкові роти, призначені в Арг, крім того, підсилюються мех. взводами. До складу підсистем бою ВУП, ППО та інж. загороджень необхідно включити такі сили і засоби, які б забезпечили сприятливі умови для виходу із бою та відході мех. (танкових) вф. Відхід повинний бути ретельно під-ний і здійснений організовано і потай із своєчасним виходом з’єд. у боєздатному стані в установлений р-н або із зайняттям оборони у призначеній смузі. Для виходу із бою і відходу з’єд., як правило, призначається смуга відходу, а для підрозд., в окремих випадках може визначатися маршрути відходу. При виході з бою і відході вдень особлива увага приділяється організації ВУП, ППО і боротьбі з танками пр-ка. Відхід здійснюється, як правило, головними силами з’єд. відразу на кінцевий оборонний рубіж (у р-н зосеред.) у похідному порядку.
6.3.2.13. БІЙ ПРИ ВИХОДІ З ОТОЧЕННЯ,	різновид наступального бою; факторами, які впливають на особливості під-ки та ведення бою при виході із оточення є: здійснюється з наказу старшого ком-ра (команд.) і у відриві від головних сил; проводиться з безпосереднього зіткнення з пр-ком; необхідність швидкої, скритної перебудови бою (оборонного бою на наступальний); обмежені бойові можливості, особливо щодо ВУП. Про перехід до переслідування ком-р з’єд. доповідає команд. ОО. Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії о/с та застос. зброї і техніки, а саме, створення додаткових елементів побудови бою щодо: – ТГр – створення ТГр для прориву внутрішнього кільця оточення, ТГр для забезпеч. флангів, ТГр для утримання оборонних позицій поза смугою виходу з оточення (смуги наступу – ділянки прориву); – бойового порядку – не менше двох ПТРез і РЗЗ для дій на флангах, потужний ЗВРез, артилерійські групи гаубичної і реактивної артилерії та група вф ППО; – систем бою – підсистему систему ВУП, ППО для забезпеч. дій вф на головному напрямку та інш. напрямках. Побудова бою при виході з оточення та інш. положення основ бою не відрізняється від побудови наступального бою в звичайних умов.
6.3.2.14. БІЙ ПРИ ПЕРЕСЛІДУВАННІ,	різновид наступального бою; факторами, які впливають на особливості під-ки та ведення дій при переслідуванні є: здійснюється без наказу старшого ком-ра; проводиться у складі тої побудови бою з’єд. в якій вона була до початку виходу і відході пр-ка; може проводиться в умовах обмеженої видимості, потужного ВУП та проведення контратак. Про перехід до переслідування ком-р з’єд. доповідає команд. ОО. Додаткові заходи щодо зниження негативного впливу особливих умов на дії о/с та застос. зброї і техніки, а саме, створення додаткових елементів побудови бою щодо: ТГр – створення ТГр для захоплення вузлів доріг, переправ та інш. важливих об’єктів, а також ТГр для захоплення та подолання рубежів і позицій на яких діють вф прикриття при виході із бою; бойового порядку – ПЗ, РейдЗ, повітряні (ТакПД) та інш. десанти, загони розгородження; системи бою – підсистему систему ВУП, ППО для забезпеч. дій вф у відриві від головних сил. До складу ТГр для захоплення вузлів доріг, переправ та інш. важливих об’єктів, а також для захоплення та подолання рубежів і позицій на яких діють вф прикриття при виході із бою можуть входити мех. роти і взводи, гаубичні, мінометні і протитанк. вф та вф ППО сили і засоби всебіч. забезпеч. здатних виконати самостійно визначені завдання. До складу підсистем бою ВУП, ППО необхідно включити такі сили і засоби, які б забезпечили сприятливі умови мб (тб) при переслідуванні.
6.3.3. ВИЗНАЧЕННЯ ПОЧАТКУ І КІНЦЯ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ,	початок і кінець оборонного і наступального боїв витікає із того, що вони тісно пов’язані між собою і не існують окремо. Тому початок оборонного бою пов’язаний з початком наступального бою. Загальновійськовий бій (оборонний, наступальний), як правило розпочинається з участі у відбитті (нанесенні) масованих довготривалих авіаційних і ракетних ударів та нанесенні поразки (розгромі) пр-ку на суші. Закінчується загальновійськовий бій досягненням його мети, перш за все, наступального бою (оборонний бій закінчується з закінченням наступального бою (наступальної операції). Оборонний бій може закінчуватися виходом із бою і відходом. Наступальний бій може закінчуватися переслідуванням. Початок і кінець бою мех. з’єд. пов’язаний з початком і кінцем певного етапу операції ОО або виконанням завдання на день операції.
6.3.4. ВИЗНАЧЕННЯ ЕТАПІВ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО БОЮ,	період бою її певна стадія, протягом якої вф виконують окреме бойове завдання в результаті чого змінюється обстановка і створюються сприятливі умови для подальших дій. Етапи бою визначаються (уточняються) у замислі на бій: при визначенні послідовності нанесення поразки в оборонному бою і послідовності розгрому пр-ка в наступальному бою. Типовими етапами оборонного бою можуть бути: відбиття атаки; відбиття першого ешелону пр-ка; проведення контратак; ведення бою за утримання наступних рубежів і позицій; за несприятливих умов – бій в оточенні; створення умов для наступних дій. Наступальний бій може мати наступні етапи: атака; розгром першого ешелону пр-ка; відбиття контратак (контрударів); розгром пр-ка на наступних рубежах і позиціях; за сприятливих умов – оточення й знищення пр-ка; створення умов для наступних дій. Кожний етап бою характеризується послідовним виконанням завдань, які приведуть до досягнення мети бою. Зміни обстановки в ході бою можуть викликати нові завдання, що в свою чергу викличе необхідність уточнення етапів бою. При цьому можуть уточнювати ся: початок дій на етапі; бойові завдання; склад ТГр, які будуть їх виконувати; питання упр., взаємодії і всебіч. забезпеч.
6.3.5. УТОЧНЕННЯ РІШЕННЯ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ЗМІН ОБСТАНОВКИ,	процес визначення нових завдань, які виникають в результаті змін обстановки. Про зміни обстановки, нові завдання та своє рішення ком-р вф доповідає старшому ком-ві (команд.). Старший ком-р (команд.) заслухавши доповідь від підлеглого затверджує, або уточнює його рішення. На основі рішення старшого ком-ра (команд.), ком-р вф уточнює своє рішення, яке було прийняте при підготовці бою. Виконання завдань згідно з новим (уточненим) рішенням, повинне привести до того, щоб наступний етап бою розпочався згідно з виробленим планом, тим самим створюються сприятливі умови для подальших дій. При уточненні рішення і доведенні завдань до підлеглих застос., як правило, паралельно-зустрічний метод роботи.

7. Терміни, пов'язані з розташуванням військових формувань на місці.
7.1. ПУНКТ ПОСТІЙНОЇ ДИСЛОКАЦІЇ (ППД),	форма розташування вф на місці; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення вф на місцевості, які проводяться за єдиними замислом і планом для проведення заходів повсякденної діяльності (бойової під-ки: основного заходу повсякденної діяльності).
7.2. БАЗОВИЙ ТАБІР,	форма розташування вф на місці при проведенні антитерористичних (партизанських) і миротвор. дій, яка поєднує елементи ППД та р-нів зосеред. і вихідного; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення вф на місцевості, які проводяться за єдиними замислом і планом для проведення заходів повсякденної діяльності та заходів пов’язаних з під-ки дій для виконанням специфічних завдань. В Б.т. влаштовуються будинки (споруди), наметові містечка для відпочинку, місцями для харчування, зберігання озбр.., склади тощо.
7.3. РАЙОН ЗОСЕРЕДЖЕННЯ,	форма розташування вф на місці; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення вф на місцевості, які проводяться за єдиними замислом і планом для завершення заходів щодо приведення вф в повну бойову готовність.
7.4. ВИХІДНИЙ РАЙОН,	форма розташування вф на місці; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення вф на місцевості, які проводяться за єдиними замислом і планом для під-ки бою чи інш. дій.
7.5. РАЙОН ВІДПОЧИНКУ,	форма розташування вф на місці; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення вф на місцевості, які проводяться за єдиними замислом і планом для відпочинку о/с.
7.6. РАЙОН ЗБОРУ ПОШКОДЖЕНОЇ ЗБРОЇ ТЕХНІКИ,	форма розташування вф на місці; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення вф на місцевості, які проводяться за єдиними замислом і планом для збору пошкодженої зброї, техніки та інш. озбр.
7.7. РАЙОН ДОЗАПРАВКИ,	форма розташування вф на місці; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення вф на місцевості, які проводяться за єдиними замислом і планом для заправки (дозаправки) техніки паливно-мастильними матеріалами (ПММ).
7.8. РАЙОНИ ІНШІ,	форма розташування вф на місці; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо розміщення вф на місцевості, які проводяться за єдиними замислом і планом для відновлення боєздатності, поповнення матеріально-технічних запасів, обслуговування та відновлення зброї і техніки, тощо.

8. Терміни, пов’язані з пересування військових формувань.
8.1. МАРШ,	форма пересув. вф поза ТВД; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо організованого пересув. вф, які проводяться за єдиними замислом і планом для прибуття у призначений р-н розташування в готовності до наступних дій.
8.2. МАНЕВР,	основний складовий елемент бою, операції чи інших діях; форма пересув. вф; це сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо організованого пересув. вф, які проводяться за єдиними замислом і планом для прибуття в призначений р-н чи рубіж для створення більш сприятливих умов по відношенню до пр-ка. З М. пов’язане: перенесення вогню артилерії, ударів ракетних військ, авіації, (маневр вогнем); перерозподіл МТЗ (маневр МТЗ). М. повинен бути простим за замислом і виконуватися швидко, потай і раптово для противника. В основі М. повинно лежати своєчасне та найбільш повне використання результатів ВУП. Формами маневру є: 1) охоплення; 2) обхід; 3) відхід; 4) маневр вогнем; 5) маневр МТЗ; 6) удар військами (прорив оборони).
8.2.1. ОХОПЛЕННЯ,	не глибока форма маневру; пересування (висування, розгор.) загальновійськових частин і підрозділів та їх атака вф першого ешелону бойового порядку пр-ка з фронту і тилу.
8.2.2. ОБХІД,	глибока форма маневру; пересування (висування, розгор.) загальновійськових частин і підрозділів частин і підрозділів та їх атака вф першого і другого ешелонів бойового порядку пр-ка з флангів і тилу.
8.2.3. ВІДХІД,	форма маневру; пересування з метою залишення вф рубежів (позицій і районів) і відведення їх на нові рубежі (позиції і райони) в глибині. Здійснюється для виведення своїх частин і підрозділів з-під ударів пр-ка, що переважає в силах і засобах, виграшу часу та зайняття більш вигідних рубежів (позицій, районів), скорочення лінії фронту і вивільнення сил на інші напрямки.
8.2.4. МАНЕВР ВОГНЕМ,	форма маневру; перенесення (перенацілювання, перерозподіл, масування, зосеред. – одночасне і послідовне) вогню на найважливіші об’єкти.
8.2.5. МАНЕВР МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИМИ ЗАПАСАМИ,	форма маневру; перерозподіл МТЗ на інші більш важливі напрямки (напрямки зосеред. зусиль).
8.2.6. УДАР ВІЙСЬКОВИМИ ФОРМУВАННЯМИ (ПРОРИВ ОБОРОНИ),	форма стратег., опер. (тактичного) маневру; дії вф на напрямках головного та інших ударів слідом за ВУП з метою розсічення (розриву) побудови оборони пр-ка, який веде оборонні операції і бої і тим самим створення сприятливих умов для подальшого його розгрому частками. Важливим елементом удару військами (прориву оборони) є закріплення успіху при просуванні вф в глибину оборони шляхом тимчасового переходу необхідної частки вф, які діють на флангах, до оборони.
8.3. ПЕРЕГРУПУВАННЯ,	форма пересув. вф; це сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо організованого пересув. вф, які проводяться за єдиними замислом і планом для прибуття в призначений р-н для створення нового або зміни існуючого угруповання.
8.4. ПЕРЕДИСЛОКАЦІЯ,	форма пересув. вф; це сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо організованого пересув. вф, які проводяться за єдиними замислом і планом для прибуття в призначений р-н для зміни місця дислокації.
8.5. ПЕРЕБАЗУВАННЯ,	форма пересув. вф ВМС ПС; це сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо організованого пересув. вф, які проводяться за єдиними замислом і планом для прибуття в призначений р-н для зміни місця базування.
8.6. ВИСУВАННЯ,	форма пересув. Вф від вихідного рубежу до РРБК; це сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо організованого пересув. вф, які проводяться за єдиними замислом і планом для прибуття на рубіж розгорнутих батальйонних колон.
8.7. РОЗГОРТАННЯ,	форма пересув. вф; це сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій щодо організованого пересув. вф, які проводяться за єдиними замислом і планом для прибуття на рубіж переходу в атаку. Для організованого розгор. вф створюється системи рубежів: 1) вихідний, розгорнутих колон 2) батальйонів, 3) рот, 4) взводів, 5) переходу в атаку, 6) спішування, 7) введення других ешелонів (ЗВРез); 8)відбиття контратак (контрударів); 9) рубіж безпечної відстані. Див. Терміни, пов’язані з рубіжами, смугами, позиціями, р-нами – наступ.
8.8. АТАКА,	це форма пересув. вф; пересування загальновійськових підрозділів першого ешелону у бойовому порядку від рубежу переходу в атаку до переднього краю оборони противника у поєднанні з навальним вогнем; вирішальний етап наступального бою для знищення (приголомшення, придушення) живої сили противника на передньому краї. Закінчується А. одночасним метанням ручних гранат і бойовим закликом «ура». А. передує вогнева під-ка А. та перекриваючий вогневий наліт. А. можуть проводити екіпажі літаків, вертольотів, кораблів та їх групи. А. розрізняється як: денна, нічна; з фронту, флангу і тилу; танкова, кінна, повітряна, повітряно-штурмова, морська тощо. Протилежним явищем є контратака.
8.9. КОНТРАТАКА,	атака в оборонному бою; пересування з одночасним веденням вогню від рубежу контратаки до противника, який зупинений в ході наступального бою; етап оборонного бою метою якого є розгром підрозділів 1-го ешелону противника, який вклинився. К. проводиться по противнику, який зупинений в ході наступального бою, лінія зіткнення сторін стабілізована, а його резерви витрачені або надійно затримані. Протилежним явищем є  атака.
10. КОНТРУДАР,	удар вф (контрударним угрупованням) в оборонній операції її етап; форма стратег., опер. маневру; дії вф на напрямках вклинення противника слідом за ВУП з метою розгрому ударного угруповання пр-ка, який веде наступальну операцію. К. проводиться по противнику, який зупинений в ході наступальної операції, лінія зіткнення сторін стабілізована, а його резерви витрачені або надійно затримані.

9. Терміни, пов'язані з рубежами, смугами, позиціями, районами.
оборона
9.1. РУБЕЖІ ОБОРОНИ,	простір на місцевості підготовлений в інженерному відношенні до заняття або занятий вф для ведення оборонних боїв і операцій. Розрізняють 1) перший оборонний рубіж, 2) другий оборонний рубіж,3) оборонний рубіж ОО, 4) оборонний рубіж СО, 5) проміжні рубежі оборони, кінцевий рубіж оборони, рубежі контратак і контрударів. На першому і другому оборонних рубежах обладнуються смуги оборони з’єднань: та смуга де зосеред. основні зусилля називається–головною.
9.1.1. ПЕРШИЙ ОБОРОННИЙ РУБІЖ,	призначений для ведення оборонного бою з’єд. першого ешелону опер. об’єднання. Обладнується глибиною біля 15 км. Він включає смуги оборони з’єднань першого ешелону з двома – чотирма оборонними позиціями, глибиною біля 3 км кожна, а також окремими вузлами оборони та опорними пунктами. Перед першим оборонним рубежем обладнується смуга перед ПК з’єднань першого ешелону опер. об’єднання.
9.1.2. ДРУГИЙ РУБІЖ ОБОРОНИ,	призначений для ведення бойових дій з’єд. другого ешелону. Обладнується не менше двох оборонних позицій за першим рубежем оборони на відстані біля 30 км від ПК оборони ОО.
9.1.3. ОБОРОННИЙ РУБІЖ ОПЕР. ОБ’ЄДНАННЯ (АК),	призначений для ведення бойових дій ЗВРез. Обладнується за другим рубежем оборони на відстані біля 60 км від ПК оборони. Він включає: р-ни розташування резервів; позиції підрозділів, які відійшли з першого рубежу оборони.
9.1.4. ОБОРОННИЙ РУБІЖ СТРАТЕГ. ОБ’ЄДНАННЯ (ОК),	призначений для ведення бойових дій військовими формуваннями ОО другого ешелону (ЗВРез) СО. Обладнується на відстані 100–120 км від ПК оборони. Він включає р-ни розташування резервів, частинам, які відійшли та прибули для нарощення зусиль при веденні операції; обладнані декількома оборонними позиціями та окремими опорними пунктами й вузлами оборони. Між рубежами оборони (позиціями) обладнуються окремі р-ни і вузли оборони, а також відсічні рубежі (позиції), які призначені для блокування наступу пр-ка в бік флангів та розгор. своїх вф для проведення контрударів (контратак).
9.1.5. ПРОМІЖНІ РУБЕЖІ ОБОРОНИ, КІНЦЕВИЙ РУБІЖ ОБОРОНИ, ВІДСІЧНІ РУБЕЖІ, РУБЕЖІ КОНТРАТАК І КОНТРУДАРІВ,	призначені для стійкості оборони і ведення маневрених дій вф, які відходять чи тими, які нарощують зусилля формувань перших ешелонів, а також проведення контратак і контрударів. Обладнуються однією-двома позиціями (кількість залежить від умов місцевості, допустимої глибини відходу та наявності часу для обладнання), займаються другими ешелонами або резервами, а також вф, які відійшли з попереднього або проміжного рубежу оборони. Ступінь їх інженерного обладнання визначається наявністю часу, сил і засобів для обладнання та умовами місцевості.
9.1.6. РУБЕЖІ ПРОТИТАНКОВИХ РЕЗЕРВІВ І РУХОМИХ ЗАГОНІВ ЗАГОРОДЖЕНЬ,	призначені для масованої поразки танків та інш. броньованих машин.
9.1.7. ВОГНЕВІ РУБЕЖІ,	призначені, для забезпеч. стійкості оборони за рахунок розгор. на них танкових і мех. підрозділів на БМП, які знаходяться в другому ешелоні (резерві).
9.2. СМУГА ОБОРОНИ,	частка (елемент) простору (операційного напрямку) ОО; призначена для ведення оборонного бою загальновійськовим з’єд. СО обмежується лініями розмежування, які сягають в бік пр-ка на відстань досягнення вогню основної маси артилерії з’єд., а в бік тилу на глибину побудови бойового порядку. В СО створюється підсистема позицій: 1) передова позиція, 2) позиція бойової охорони, 3) перша, друга, третя та четверта оборонна позиції, 4) відсічні позиції і 5) вогневі (стартові) позиції. Смуга оборони з’єд. поділяється на ділянки оборони частин.
9.2.1. СМУГА ПЕРЕД ПЕРЕДНІМ КРАЄМ ОБОРОНИ,	частка (елемент) простору (операційного напрямку) опер. об’єднання і смуг оборони з’єд. призначеного для створення не сприятливих умов для розгор. і атаки вф пр-ка. Вона включає: 1) смугу забезпеч., 2) передову позицію і 3) позицію бойової охорони.
9.2.2.1. СМУГА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,	частка операційного напрямку; елемент побудови оборонної операції опер. об’єднання (ОО). Призначається для затримки наступу пр-ка, примушення його до передчасного розгор. головних сил та наступу в невигідному для нього напрямках, завдання йому втрат та виграшу часу для під-ки оборонного бою (операції). Може створюватися перед ПК оборони з’єд. першого ешелону в умовах відсутності безпосереднього зіткнення з пр-ком. Як правило, смуга забезпеч. обладнується глибиною до 15 км, а на напрямках, де за умовами місцевості можливе залишення деякої частини території, і на більшу глибину і включає: декілька позицій, глибиною 1-2 км кожна; окремі р-ни оборони (опорні пункти); розгалужену систему засідок та інж. загороджень. СЗ обороняється ПЗ, які виділяються із складу другого ешелону з’єд., або частинами прикриття державного кордону Національної гвардії. Керує діями частин і підрозділами, які діють у смузі забезпеч. команд. ОО через ком-рів які їх виділили.
9.2.2.2. ПЕРЕДОВА ПОЗИЦІЯ,	призначена для: введення пр-ка в оману відносно накреслення ПК і побудови оборонного бою; недопущення раптового нападу пр-ка на підрозділи першого ешелону; недопущення проведення ефективної розвідки боєм; примушення пр-ка передчасно розгорнути частку головних сил. Створюється перед ПК оборони з’єд. першого ешелону там де не створюється смуга забезпеч.. Передова позиція має глибину біля 5км, а іноді й більше та включає позицію бойової охорони й обладнується в інженерному відношенні так, щоб не відрізнятися від інш. позицій, смуг і ділянок оборони. Перед передовою позицією і на ній улаштовуються різноманітні інженерні загородження. Для дій на передовій позиції від з’єд. першого ешелону може виділятися підсилений підрозділ. Керують підрозділами на передовій позиції, ком-ри, які їх виділили.
9.2.2.3. ПОЗИЦІЯ БОЙОВОЇ ОХОРОНИ,	призначена для введення пр-ка в оману відносно накреслення переднього краю і побудови оборонного; недопущення раптового нападу пр-ка на підрозділи першого ешелону; недопущення проведення ефективної розвідки боєм; примушення пр-ка передчасно розгорнути частину головних сил. Створюються глибиною біля 2 км на напрямках, де не створюється передова позиція; займаються посиленими мех. взводами, які виділені від частин першого ешелону. Керують підрозділами бойової охорони, ком-р, який їх виділив.
9.2.2.4.ОБОРОННА ПОЗИЦІЯ (ПЕРША, ДРУГА, ТРЕТЯ, ЧЕТВЕРТА),	смуга місцевості де розташовуються відповідні елементи бойового порядку мех. і танкових підрозділів (перша оборонна позиція на ній розташовуються – підрозділи першого ешелону, частин першого ешелону з’єд.; друга – підрозділи другого ешелону, частин першого ешелону з’єд., третя  – підрозділи першого ешелону, частин другого ешелону з’єд.; четверта – підрозділи другого ешелону, частин другого ешелону з’єд.); частка оборонного рубежу, смуги оборони, ділянки оборони, смуги забезпеч.. Перша, друга, третя та четверта оборонні позиції призначені для ведення боїв і бойових дій мех. (танковими) підрозділами з’єд.. Оборонні позиції, їх кількість і накреслення переднього краю визначаються команд.ем опер. об’єднання й уточнюються на місцевості ком-ром з’єд.. На деяких ділянках оборони частин може створюватися оманний передній край, а накреслення дійсного переднього краю намічається з таким розрахунком, щоб втягнути пр-ка, який веде наступ, у р-н його ефективного вогневого ураження (вогневий мішок (ділянка місцевості перед переднім краєм або в глибині оборони, по якому з флангів і фронту підготовлений високої щільності вогонь для раптового нанесення втрат пр-ку, який туди потрапив). Кожна позиція створюється глибиною біля 3 км і з’єднується ходами сполучення. Відстань між позиціями становить біля 5 км і залежить від умов місцевості, забезпеч. взаємодії для ефективного ураження пр-ка у просторі між позиціями. Кожна позиція вибирається на рубежах з природними перешкодами, які заважатимуть висуванню, розгортанню і атаці пр-ка. Рубіж повинен забезпечувати сприятливі умови для спостереження і ведення вогню перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між ними. Населені пункти включаються в простір ведення бою і готуються до кругової оборони (кругова оборона це спосіб ведення оборонного бою, який дозволяє відбивати атаки пр-ка з будь-якого напрямку і тривало утримувати смуги, ділянки, р-ни оборони). Під час під-ки позицій слід уникати шаблону. Перша позиція є найважливішою в побудові оборонного бою з’єд., на ній ведуть оборонні бої підрозділи першого ешелону. Друга позиція призначена для ведення боїв і бойових дій підрозділами других ешелонів чи ЗВРез з’єд. у. В окремих випадках для введення пр-ка в оману і виведення своїх військ з-під масованого вогню пр-ка на другу позицію може бути відведена частина підрозділів з першої позиції. При цьому на першій позиції залишається бойова охорона. У разі потреби у з’єд. і може обладнуватися третя позиція, де можуть діяти підрозділи других ешелонів з’єд.. Оборонні позиції де зосеред. зусилля з’єд. и найбільше обладнуються в інженерному відношенні. Основою кожної позиції складають р-ни оборони підрозділів. Р-ни оборони складаються з опорних пунктів, які створюються на позиції таким чином, щоб своїм розташуванням і вогнем перехоплювати найбільш імовірні напрямки наступу пр-ка. Між опорними пунктами допускаються проміжки, які повинні знаходитись під постійним спостереженням, прострілюватися фланговим і перехресним вогнем усіх засобів, а також прикриватися вогневими засідками, вогнем артилерії і загородженнями. Р-ни оборони з’єднуються системою ходів сполучення, які повинні забезпечити ведення кругової оборони, швидкий маневр та введення пр-ка в оману.
9.2.2.4. ВІДСІЧНІ ПОЗИЦІЇ,	призначені для заборони просування пр-ка, який вклинився, у бік флангів, створення вогневих мішків та змушення пр-ка вийти на загородження, які прикриті вогнем. Відсічні позиції одночасно можуть бути рубежами контратак та вогневими рубежами танкових підрозділів і мех. підрозділів на БМП.
9.2.2.5. ВОГНЕВІ (СТАРТОВІ) ПОЗИЦІЇ,	призначені для розташування підрозділів артилерії і ППО при виконанні бойових завдань.
9.2.2.6. ПОЗИЦІЇ ОЧІКУВАННЯ,	р-н розташування вф РВіА перед виходом на стартові або вогневі позиції. Позиції очікування займають також танкові формування перед наступом із положення безпосереднього зіткнення з пр-ком.
9.2.2.7. РАЙОНИ ВІД УТРИМАННЯ ЯКИХ ЗАЛЕЖИТЬ СТІЙКІСТЬ ОБОРОНИ,	призначені для об’єднання напрямків, рубежів оборони, оборонних позицій де зосереджені основні зусилля.
9.2.2.8. ОКРЕМІ РАЙОНИ (ВУЗЛИ) ОБОРОНИ,	призначені для протидії десантам, аеромобільним групам і передовим підрозділам пр-ка, які прорвалися, а також утримання вузлів доріг, населених пунктів, переправ та інш. важливих об’єктів і створюються між оборонними позиціями.
9.2.2.9. РАЙОНИ РОЗТАШУВАННЯ ПУ, РЕЗЕРВІВ, ВОГНЕВИХ ТА СТАРТОВИХ ПОЗИЦІЙ І ВФ ВСЕБІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,	простір призначений для розташування вф елементів бойового порядку і систем бою для виконання визначених завдань.

наступ

9.3. РУБЕЖІ НАСТУПУ,	простір на місцевості підготовлений в інженерному відношенні до висування, розгор., атаки (контратаки) вф при веденні наступальних боїв і операцій. Розрізняють 1) вихідний рубіж, 2) рубіж розгор. батальйонних,3) ротних, 4) взводних колон,5) рубіж спішування, 6) переходу в атаку, 7) введення других ешелонів (ЗВРез), 8) відбиття контратак (контрударів), 9) рубіж безпечної відстані,.
9.3.1. ВИХІДНИЙ РУБІЖ,	умовна лінія на місцевості від якої з’єд. розпочинає висування. Призначається на відстані від вихідного р-ну, яка дозволяє витягнути колони головних сил з’єд. тобто колон підрозділів (5–10 км).
9.3.2. РУБІЖ РОЗГОРНУТИХ. БАТАЛЬЙОННИХ КОЛОН (РРБК),	умовна лінія на місцевості на яку повинні виходити у визначених час голови колон батальйонів. Знаходиться на відстані 8-12 км від ПК.
9.3.3. РУБІЖ РОЗГОРНУТИХ РОТНИХ КОЛОН (РРРК),	умовна лінія на місцевості на яку повинні виходити у визначених час голови колони роти. Знаходиться на відстані 4-6 км від ПК.
9.3.4. РУБІЖ РОЗГОРНУТИХ ВЗВОДНИХ КОЛОН (РРВК),	умовна лінія на місцевості на яку повинні виходити у визначених час голови колони взводу. Знаходиться на відстані 2-3 км від ПК.
9.3.5. РУБІЖ СПІШУВАННЯ,	умовна лінія на місцевості на якій о/с мех. підрозділів перших ешелонів починають покидати БТР (БТР) для атаки переднього краю пр-ка в пішому бойовому порядкові. Призначається за природними скритими місцями і якомога ближче до пр-ка (300–600 м від ПК).
9.3.6. РУБІЖ ПЕРЕХОДУ В АТАКУ,	умовна лінія на місцевості з якої підрозділи першого ешелону в бойовому порядку розпочинають атаку. Призначається за природними скритими місцями і якомога ближче до пр-ка з таким розрахунком щоб в призначений час «Ч» увірватися на його передній край. Рубіж ПА може співпадати з рубежем спішування і спиратися на рубіж, який був захоплений ПЗ, або рубіж ПК оборони своїх вф.
9.3.7. РУБІЖ ВВЕДЕННЯ ДРУГИХ ЕШЕЛОНІВ (ЗВРез),	умовна лінія на місцевості з якої вф другого ешелону або ЗВРез розпочинають атаку. Визначає ком-р з’єд. в рішенні на бій і уточнюється в ході бою.
9.3.8. РУБІЖ ВІДБИТТЯ КОНТРАТАК (КОНТРУДАРІВ),	умовна лінія на якій розгортаються вф елементів бойового порядку для відбиття контратак і контрударів.
9.3.9. РУБІЖ БЕЗПЕЧНОЇ ВІДСТАНІ,	умовна лінія на місцевості, яка проходить на мінімальній відстані від намічених р-нів розривів (точок падіння) своїх боєприпасів, на якому о/с передових підрозд. не отримують ураження.
9.3.10. СМУГА НАСТУПУ З’ЄДНАННЯ,	частка (елемент) простору (операційного напрямку) опер. об’єднання; призначена для ведення наступального бою з’єд. і має до 15 км по фронту та 15 (10) км у глибину. Елементом смуги може бути ділянка прориву. Смуга наступу з’єд. поділяється на смуги наступу частин. Див. Формалізоване визначення простору під-ки і ведення воєнних дій.
9.3.11. ДІЛЯНКА ПРОРИВУ З’ЄДНАННЯ,	частка (елемент) смуги наступу з’єд. де зосеред. її основні зусилля; призначена для прориву оборони пр-ка. Ділянка прориву може становити 4-6 км.

рубежі

9.4. РУБІЖ,	лінія, межа, що відділяє кого-, що-небудь від когось, чогось. У воєнному мистецтві розрізняють: 1) введення в бій (бойовище, битву), 2) виявлення і розпізнавання, 3) виявлення, 4) відкриття вогню, 5) вогневого валу, 6) димопуску, 7) загороджувального вогню, 8) знищення повітряних цілей, 9) зустрічі, 10) мінування, 11) оповіщення, 12) послідовного зосеред. вогню, 13) прикриття, 14) пуску ракет, 15) радіолокаційного виявлення, 16) регулювання, 17) рубіж піднімання винищувачів, 18) розгортання.
9.4.1. РУБІЖ ВВЕДЕННЯ В БІЙ (БОЙОВИЩЕ, БИТВУ),	умовна лінія на місцевості з якої вф другого ешелону або ЗВРез розпочинають дії щодо нарощення зусиль, заміни вф, які виводяться із бою тощо. Визначає ком-р (команд.) з’єд. (об’єд.) в рішенні на бій і уточнюється в ході бою (операції).
9.4.2. РУБІЖ ВИЯВЛЕННЯ І РОЗПІЗНАВАННЯ,	площина у повітряному просторі (умов. лінія на місцевості, акваторії) відповідно місцю знаходження ЛА (наземних або надводних об’єктів) в момент їх виявлення і встановлення належності з визначеною імовірністю.
9.4.3. РУБІЖ ВИЯВЛЕННЯ,	зовнішня межа радіолокаційного поля на даної висоті, яка представляє собою замкнуту лінію, отриману при перетині поля уявною поверхнею, яка рівновіддалена всіма своїми точками від поверхні землі (рівня моря).
9.4.4. РУБІЖ ВІДКРИТТЯ ВОГНЮ,	умов. лінія при досягнення якої дозволяється (забороняється) відкриття вогню.
9.4.5. РУБІЖ ВОГНЕВОГО ВАЛУ,	умов. лінія на місцевості на якій готується і ведеться вогонь артилерії системі вогневого валу. Осн. р.в.в. призначається по лінії розташування опорних пунктів, траншей, позицій протитанк. засобів пр-ка та інш. цілях; між осн. рубіжами призначаються проміжні.
9.4.6. РУБІЖ ДИМОПУСКУ,	ділянка місцевості, від якої здійснюється пускання диму при постановці димової завіси.
9.4.7. РУБІЖ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНОГО ВОГНЮ,	умов. лінія на місцевості на якій готується і ведеться загороджув. вогонь дульної артилерії і мінометів. Призначається на шляху руху танків і піхоти пр-ка, які атакують.
9.4.8. РУБІЖ ЗНИЩЕННЯ ПОВІТРЯНИХ ЦІЛЕЙ,	умов. лінія при досягнення якої повітряним пр-ком планується перехоплення і знищення його бойових засобів літаками-винищувачами.
9.4.9. РУБІЖ ЗУСТРІЧІ,	1) умов. лінія, на якій намічалась або сталася зустріч своїх вф, які наступають (висовуються) на зустріч один до одного. Призначаються при діях щодо оточення пр-ка, при діях на зустріч десантам; 2) смуга (ділянка) місцевості, де намічалась або сталася зіткнення сторін в ході зустрічного бою (бойовища).
9.4.10. РУБІЖ МІНУВАННЯ,	ділянка місцевості, яка визначена для улаштування мінних полів з метою затримки просування пр-ка і нанесення йому втрат.
9.4.11. РУБІЖ ОПОВІЩЕННЯ,	умов. лінія, при підході до якої повітряного пр-ка розпочинається оповіщення про нього вф.
9.4.12. РУБІЖ ПОСЛІДОВНОГО ЗОСЕРЕД. ВОГНЮ,	умов. лінія на місцевості, яка проходить по опорних пунктах, протитанк. засобах, ПУ та інш. цілях (об’єктах) пр-ка по яких готується і ведеться вогонь дульної артилерії і мінометів в системі послідовного зосеред. вогню.
9.4.13. РУБІЖ ПРИКРИТТЯ,	умов. лінія на місцевості, де розміщуються і діють вф виділені для прикриття виходу з бою і відході гол. сил. Р.п. за звичай є лінія зіткнення сторін до початку виходу з бою.
9.4.14. РУБІЖ ПУСКУ РАКЕТ,	умов. лінія на місцевості, з досягненням якої авіація здійснює пуск ракет по наземним (водневим) цілям з урахуванням факторів, які впливають на політ ракет.
9.4.15. РУБІЖ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО ВИЯВЛЕННЯ,	зовнішня межа радіолокаційного поля на даної висоті, яка представляє собою замкнуту лінію, отриману при перетині поля уявною поверхнею, яка рівновіддалена всіма своїми точками від поверхні землі (рівня моря).
9.4.16. РУБІЖ РЕГУЛЮВАННЯ,	умов. лінія на місцевості на яку вф що здійснюють марш за декількома маршрутами, повинні головами колон виходять у визначений час. При наступі з висуванням з глибини р.р. служать РРБК, РРРК і РРВК.
9.4.17. РУБІЖ ПІДНІМАННЯ ВИНИЩУВАЧІВ,	умов. лінія на місцевості, вихід на яку повітряного про-ка визначає момент подачі команди винищувачам на запуск двигунів.
9.4.18. РУБІЖ РОЗГОРТАННЯ,	1) умов. лінія на місцевості, з якої вф перебудовуються із похідного порядку в передбойовий або із передбойового порядку в бойовий. Р.р. призначаються для вф, що переходять в наступ після висування з глибини та, які висуваються для зустрічного бою (бойовища) для нанесення контрударів (контратак); 2) рубіж, на якому ПТРез розгортається у бойовий порядок і відбиває атаку (контрудар) танків пр-ка.

смуги

9.5.2. СМУГА	видовжена обмежена частка простору; теорія і практика воєнного мистецтва характеризується смугами: 1) безпеки, 2) відходу, 3) вогню, 4) забезпечення, 5) загороджень, 6) знищення, 7) наступу, 8) оборони, 9) перешкод, 10) прийому і передачі цілі, 11) прольоту, 12) розвідки, 13) спостережень.
9.5.1.1. СМУГА БЕЗПЕКИ,	простір, який примикає до аеродромів, полігонів, складів з боєприпасами тощо і забезпечує безпеку діяльності оточення на випадок надзвичайних ситуацій.
9.5.2.2. СМУГА ВІДХОДУ,	простір, який призначається об’єд і з’єд. для здійснення відходу. Вона обладнується маршрутами пересув., позиційними р-нами РВіА, ППО, р-нами розташування ПУ, проміжними і кінцевими рубіжами оборони (відходу), здійснюються руйнування і облаштовуються загородження.
9.5.2.3. СМУГА ВОГНЮ,	простір, в якій передбачається ураження пр-ка вогнем загальновійськових підрозділів в обороні. Призначається при організації системи вогню. В смузі організується спостереження, визначаються завдання вогневим засобам, назначаються ділянки зосередженого вогню взводам, відд-ням, кулеметам, гарматам, танкам та іншим вогневим засобам.
9.5.2.4. СМУГА ЗАГОРОДЖЕНЬ,	простір в якому обладнуються різноманітні загородження для затримки наступу пр-ка і нанесення йому втрат. Загородження прикриваються усіма видами вогню, а об’єкти, які знаходяться в смузі готуються для руйнування.
9.5.2.5. СМУГА ЗНИЩЕННЯ,	частка простору над р-ном дій з’єд. ППО, в якому зосеред. основні зусилля для розгрому головних сил повітряного пр-ка. Визначається при організації ППО за ймовірними напрямками дій пр-ка відносно розташування об’єктів, які обороняються.
9.5.2.6. СМУГА ПРОЛЬОТУ,	повітряний простір, який призначається авіаційному вф при перельоті ними лінії фронту. Призначається зазвичай по найкоротшій відстані від аеродрому базування до цілі (р-ну десантування) з можливістю обходу р-нів, сильно прикритих засобами ППО пр-ка.
9.5.2.7. СМУГА РОЗВІДКИ,	смуга місцевості в розташуванні пр-ка, обмежена ліворуч і праворуч розмежувальними лініями, в якій повинна вестись розвідка об’єд., з’єд. і частин. С.р. сягає глиби бойового завдання.

10. Терміни, пов'язані з управлінням, взаємодією, всебічним забезпеченням, охороною і рекогносцировкою.

управління

10.1. УПРАВЛІННЯ І ПУНКТИ УПРАВЛІННЯ,	цілеспрямована діяльність команд. (ком-рів, начальників), штабів та інш. органів упр. з підтримання бойової та мобілізаційної готовності вф, під-ки бою, операції та інш. дій (бою) та упр. ними під час виконання поставлених завдань. Для упр. в бою і операції створюватися ПУ – спеціально обладнані та оснащені технічними засобами систем зв’язку і АУВ та систем життєзабезпечення фортифікаційні споруди та рухомі об’єкти, з яких команд. (ком-р) особисто і через штаб та інші органи здійснює упр. вф під час під-ки та у ході операції (бою) або під час бойового чергування. До ПУ відносяться: 1) спостережні (СП), 2) командно-спостережні (КСП), 3) командні (КП), 4) пересувний пункт упр. (ППУ), 5) запасні командні (ЗКП) і 6) тилові (ТПУ) пункти упр.. Елементом КП можуть бути передовий командний пункт (ПКП).
10.1.1. СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ (СП),	спеціально обладнане місце призначаються для спостереження за діями вф пр-ка, своїх вф та за простором (місцевістю, акваторією, повітрям), а в деякі етапи бою і упр. ним. В артилерійських вф СП створюються для розвідки пр-ка, засічення цілей і коректування вогню.
10.1.2. КОМАНДНО-СПОСТЕРЕЖНИЙ ПУНКТ (КСП),	спеціально обладнане місце призначене для упр. боєм загальновійськових підрозділів. Розташовується в укритті або машинах (БМП, БТР тощо) в місці зручному для спостереженням за пр-ком, місцевістю та своїми і сусідськими вф і забезпечує безперервне упр..
10.1.3. КОМАНДНИЙ ПУНКТ (КП),	основним ПУ, який призначений для упр. вф і зброєю при підготовці та у ході бою. Розгортається КП на відстані, яка забезпечує надійне упр. боєм. На КП розташовуються та працюють ком-р, заступники ком-ра, основний склад штабу, начальники родів військ і підлеглі ком-ру та начальнику штабу начальники відділень та служб. До складу КП можуть входити офіцери з всебіч. забезпеч. та група бойового упр. (ГБУ) авіацією.
10.1.4. ПЕРЕСУВНИЙ ПУНКТ УПРАВЛІННЯ (ППУ),	призначений для забезпеч. надійності та підвищення оперативності упр.. ППУ включає групу командно-штабних машин (КШМ) та радіозасобів на броньованій базі і розгортається на напрямку зосеред. основних зусиль (головного напрямку), як можна ближче до вф першого ешелону. ППУ використовується при переміщенні ком-ра з одного ПУ на інший.
10.1.5. ЗАПАСНИЙ КОМАНДНИЙ ПУНКТ (ЗКП),	призначений для підвищення стійкості і безперервності упр. та негайного прийняття упр. боєм у разі виведення з ладу КП. Розгортається водночас з КП. На ЗКП зазвичай працюють зас. ком-ра і помічники начальників родів військ і служб, зас. нач-ка опер. відд-ня. З прибуттям ком-ра на ЗКП він стає осн., а КП – запасним.
10.1.6. ТИЛОВИЙ ПУНКТ УПРАВЛІННЯ (ТПУ),	призначений для упр. всебічним забезпеч. бою та інш. дій, яке здійснюють вф і органами морально-психологічного, тилового, технічного і медичного забезпеч.. Розгортається в р-ні розміщення основної частини формувань забезпеч.. До складу ТПУ входять заступники ком-ра з тилу, озбр.. з підлеглими їм службами, відд-ня (офіцери) обліку о/с та комплектування, офіцери відд-ня з виховної роботи та інш. відділень (служб), які не увійшли до складу КП і ЗКП. Очолюється заступником ком-ра з тилу. Переміщення ПУ проводиться швидко, потай, організовано і не повинно збігатися за часом з вирішальними діями у ході бою. КП переміщується тільки з дозволу старшого ком-ра (команд.). КП і ЗКП переміщуються у різний час. При виведенні з ладу КП і ЗКП упр. переходить на КСП одного з вф, в особливих випадках – на ТПУ. Ком-р, який прийняв на себе командування, доповідає про це старшому ком-рові (команд.), повідомляє у підлеглі і взаємодіючі вф та сусідів.
10.1.7. СИСТЕМА ЗВ’ЯЗКУ,	сукупність взаємозв’язаних й узгоджених за завданнями, місцем і часом дій вузлів і станцій зв’язку різного призначення, які створюються або розгортаються за єдиним планом для створення сприятливих умов в ході упр. боєм. Зв’язок організовується відповідно до рішення ком-ра вф, вказівок НШ і розпорядження щодо зв’язку старшого ком-ра (команд.) і штабу. За організацію і стан зв’язку відповідає НШ. Безпосередньо організовує зв’язок і відповідає за його стійку роботу начальник зв’язку. Ком-р і НШ за будь-яких обставин зобов’язані мати при собі засоби зв’язку, які дозволяють підтримувати постійний і стійкий зв’язок з вищим штабом і штабами штатних, доданих, підтримуючих, взаємодіючих і сусідських вф та уміти особисто вести переговори по засобах зв’язку. Система зв’язку у створюється силами і засобами своїх формувань зв’язку, а також підлеглих і взаємодіючих вф. Елементом системи зв’язку є АСУВ. Радіозасоби є найважливішими, а іноді єдиними засобами, здатними забезпечити керування у бою. Дротові засоби зв’язку застос. самостійно та у комплексі з радіозасобами при розташуванні вф на місці та в оборонних боях і операціях, а також для забезпеч. внутрішнього зв’язку на ПУ. Рухомі засоби зв’язку застос. в усіх видах бою та інш. діях. Для організації фельд’єгерського поштового зв’язку використовуються вертоліти, БТР тощо. Сигнальні засоби зв’язку призначені для передачі коротких команд та донесень за допомогою завчасно установлених зорових та звукових сигналів. Зв’язок установлюється з підлеглими вф на один ступінь нижче. Відповідальність за зв’язок з підлеглими покладається на старшого ком-ра (команд.) і їх штаби. Однак як вищий, так і підлеглі штаби зобов’язані вживати усіх заходів щодо встановлення зв’язку, а при його втраті – щодо негайного відновлення. Між взаємодіючими вф зв’язок установлюється за вказівкою штабу, який організовує взаємодію. Відповідальність за установлення і підтримання цього зв’язку покладається: за зв’язок по фронту – на сусіда праворуч; від тилу до фронту – на того, хто знаходиться у другому ешелоні (резерві); із вф інш. видів ЗС – на штаби видів ЗС; з вф спец. військ – на штаб загальновійськового формування. Офіцери штабу із засобами зв’язку висилаються: від правого сусіда – до лівого; від другого ешелону (резерву) – у перший ешелон; від вф, яке виходить у р-н дій повітряного десанту – до повітряного десанту; від вф РВіА, ПС, ВМС – до загальновійськових формувань. Ведення переговорів і передач з використанням технічних засобів зв’язку без апаратури засекречування і документів прихованого управління військами (ПУВ) допускається лише при оповіщенні, а також при управлінні вогнем і передачі команд без розкриття замислу на бій.
10.1.8. ЧАС «Ч»,	час «Ч»: момент виходу о/с мех. вф першого ешелону до ПК про-ка. Умовне нульове значення часу від якого здійснюються розрахунки при плануванні наступального бою: зі знаком «–» при розрахунках дій вф до ПК про-ка (час виходу тих хто атакує на рубіж переходу в атаку «Ч – 02. 30.04.16») та зі знаком «+»при розрахунках дій вф після подолання ПК про-ка (час виконання з’єд. першого ешелону найближчого завдання «Ч + 3.00. 30.04.16»).
взаємодія
10.2. ВЗАЄМОДІЯ,	принцип воєнного мистецтва; процес узгодження за метою, завданнями, місцем, часом дії вф різних родів військ, сил і спец. військ для успішного виконання спільних завдань в бою та інш. діях. Взаємодія організовується ком-ром (команд.) вф між штатними, доданими і підтримуючими формуваннями за участю зас., основних посадових осіб штабу, нач. родів військ і служб та підлеглих ком-рів. Взаємодія організовується на місцевості (на глибину бачення), на макеті місцевості, по карті та за допомогою інш. засобів відображення обстановки. При організації взаємодії необхідно: узгодити зусилля вф, які діють на головних та інш. напрямках; домогтися єдиного розуміння усіма ком-рами мети бою, бойових завдань і способів їх виконання; узгодити варіанти дій вф та заходи щодо введення пр-ка в оману; визначити сигнали оповіщення, упр., взаємодії, взаємного розпізнавання та цілевказівок. Взаємодія між вф здійснюється безперервно, а при порушенні негайно відновлюється. У ході бою питання взаємодії можуть уточнюватися, а при різких змінах обстановки організовуватися заново. Взаємодія може організовуватися такими методами: 1) розпорядчий; 2) спільної роботи; 3) обмін оперативними групами; 4) обмін документами взаємодії.
10.2.1. РОЗПОРЯДЧИЙ МЕТОД,	використовується, зазвичай, в умовах обмеженого часу на підготовку бою, а також у ході його ведення. Передбачає доведення вказівок ком-ра, штабу до підлеглих та координацію їх дій в інтересах тих формувань, на які покладається виконання головного завдання.
10.2.2. МЕТОД СПІЛЬНОЇ РОБОТИ,	використовується у ході завчасної та безпосередньої під-ки бою за наявності достатнього часу. Полягає у взаємному узгодженні спільних дій між силами та засобами, в інтересах яких взаємодія організовується, та тими, які залучаються до виконання завдань.
10.2.3. МЕТОД ОБМІНУ ОПЕРАТИВНИМИ ГРУПАМИ,	використовується під час безпосередньої під-ки бою та у ході його ведення. Цей метод найдоцільніше використовувати для підтримання взаємодії та її відновлення у разі втрати. Оперативні групи, зазвичай, направляються з необхідними засобами зв’язку до підрозд., в інтересах яких взаємодія організовується. Керівнику оперативної групи можуть надаватися повноваження щодо безпосереднього доведення розпоряджень силам і засобам, які залучаються до виконання завдань взаємодії.
10.2.4. МЕТОД ОБМІНУ ДОКУМЕНТАМИ ВЗАЄМОДІЇ,	використовується, зазвичай, під час завчасної і безпосередньої під-ки бою. Передбачає розроблення взаємоузгоджених формалізованих документів, які заповнюються кожним органом військового упр. в обсязі, що його стосується, та подальший обмін ними. Обмін документами може здійснюватися з використанням комплексів інформаційних систем по захищених каналах зв’язку між декількома органами військового упр. одного рівня та взаємодіючих (доданих) на підставі вказівок вищого штабу або ком-ра (команд.).
всебічного забезпечення
10.3.1. ВСЕБІЧ. ЗАБЕЗПЕЧ. БОЮ ТА ІНШИХ ДІЙ,	складовий елемент змісту бою та інш. дій; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом дій і заходів щодо: морально-психологічного, правового, бойового, технічного, тилового та медичного забезпеч. спрямованих на створення сприятливих умов для під-ки і ведення бою та інш. дій. Всебіч. забезпеч. бою проводиться на підставі рішення ком-рів (команд.) вф. Під-ка та здійснення всебіч. забезпеч. є одним із основним обов’язків ком-рів (команд.) та їх заступників усіх рівнів, нач-ків родів військ і служб і здійснюється безперервно. За рівнями, призначенню і завданнями ділиться на стратег., оперативне і тактичне забезпеч.. Всебіч. забезпеч. бою ґрунтується на теоретичних і практичних положеннях загальновійськового бою і виражається через основи, підготовку і та його здійснення (ведення). Основи забезпеч. усіх форм всебіч. забезпеч. включають наступні основні положення, а саме, визначення: поняття виду забезпеч.; мети з якою воно здійснюється; заходи виконанням, яких досягається мета; сил та засобів, які залучаються до виконання заходів забезпеч.. Під-ка і здійснення забезпеч. включає ті ж положення що і загальновійськовий бій та полягає в прийнятті рішення на здійснення відповідної форми забезпеч. і вироблення пропозицій ком-ру вф для прийняття свого рішення на бій, а при необхідності його реалізації. Формами всебіч. забезпеч. є: 1) морально-психологічне, 2) правове, 3) бойове, 4) технічне, 5) тилове та 6) медичне забезпеч..
10.3.1.1. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (МПЗ),	форма всебіч. забезпеч.; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: інформаційно-пропагандистського забезпеч. та зв’язки з громадськістю; психологічного забезпеч.; соціально-правового забезпеч.; культурологічного забезпеч.; захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу пр-ка, які проводяться за єдиним замислом і планом для виконання завдань всебіч. забезпеч.. Будь-яка форма МПЗ являє собою сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів, які проводяться за єдиним замислом і планом для створення сприятливих умов для під-ки і ведення бою та інш. дій, а саме: вироблення (виховання) у о/с таких морально-психологічних якостей, які забезпечать йому неухильне виконання поставлених бойових завдань з застосуванням зброї.
10.3.1.2. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,	форма всебіч. забезпеч.; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданням, місцем, часом заходів щодо нормативного врегулювання, належного застос. та реалізації правових норм, які проводяться за єдиним замислом і планом для забезпеч. законності при підготовці і веденні бою та інш. дій, в саме: вироблення (виховання) у о/с таких почуттів правового захисту, які забезпечать йому неухильне виконання поставлених бойових завдань з застосуванням зброї.
10.3.1.3. БОЙОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,	форма всебіч. забезпеч.; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: розвідки, охорони та маскування, інформаційної боротьби і РЕБ, проведення заходів інженерного, РХБ захисту, топогеодезичного гідрометеорологічного забезпеч., які проводяться за єдиним замислом і планом та спрямовані на створення сприятливих умов для під-ки та ведення бою, а саме: забезпечення ефективного застосування о/с зброї і техніки а також захисту його від пливу озброєння і дій про-ка.
10.3.1.4. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,	форма всебіч. забезпеч.; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: ракетно-технічного, артилерійсько-технічного, танко-технічного, автотехнічного, метрологічного забезпеч.; технічного забезпеч. розвідки, РХБ захисту, зв’язку та автоматизації упр. військами; інженерно-технічного; технічного забезпеч. по службах тилу; інженерно-авіаційного, які проводяться за єдиним замислом і планом для успішного виконання завдань всебіч. забезпеч., а саме: повне і своєчасне забезпечення о/с озброєнням і боєприпасами.
10.3.1.5. ТИЛОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,	форма всебіч. забезпеч.; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: матеріального, транспортного, інженерно-аеродромного, аеродромно-технічного, ветеринарного, квартирно-експлуатаційного, фінансового, торговельно-побутового забезпеч., які проводяться за єдиним замислом і планом для успішного виконання завдань всебіч. забезпеч., а саме: повне і своєчасне забезпечення о/с харчуванням, одягом, транспортом, коштами, засобами гігієни і умов відпочинку (проживання).
10.3.1.6. МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,	форма всебіч. забезпеч.; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів 1) лікувально-евакуаційних; 2) санітарно-гігієнічних і протиепідемічних; 3) заходів медичної служби щодо захисту о/с від сучасних видів зброї; 4) забезпеч. медичним майном і медичною технікою, які проводяться за єдиним замислом і планом для успішного виконання завдань всебіч. забезпеч., а саме: збереження та зміцнення здоров’я о/с вф.
охорона
10.4. ОХОРОНА,	форма бойового забезпеч.; сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем і часом заходів щодо: недопущення ведення пр-ком розвідки та виключення його раптового нападу на вф, при розташуванні на місці, пересуванні, веденні боїв, з землі, повітря і води, які спрямовані на забезпеч. часу і вигідних умов для вступу у бій. Охорона у з’єд. характеризується наступними формами: у бою – 1) бойова охорона; при пересуванні (марші) – 2) похідна охорона; при розташуванні на місці – 3) сторожова охорона. За будь-яких умов обстановки у підрозд. зорганізується 4) безпосередня охорона.
10.4.1. БОЙОВА ОХОРОНА,	організується, як правило, в обороні на ділянках, де не створюється передова позиція; висилається від підрозд. першого ешелону у складі до посиленого мв.
10.4.2. ПОХІДНА ОХОРОНА,	організується і здійснюється: 1) авангардами (Авг) або 2) ГПЗ – попереду голови колони (з фронту); рухомими і нерухомими 3) БПЗ – з боків колони (з флангів); 4) ар’єргардами (Арг) або 5) ТПЗ – позаду колони (з тилу).
10.4.2.1. АВАНГАРД (Авг),	елемент похідної охорони загальновійськових з’єд. і частин з фронту, які здійснюють марш. Виділяється коли передбачається зіткнення з пр-ком. Завданнями Авг є забезпечення безперешкодного руху головних сил; не допустити проникнення наземної розвідки й раптового нападу пр-ка на вф, що охороняються, та забезпечити головним силам вигідні умови для вступу в бій. Склад: мех., танкова ТГр на основі підрозд.. Протилежним явищем є Арг.
10.4.2.2. ГОЛОВНА ПОХІДНА ЗАСТАВА (ГПЗ),	елемент похідної охорони при здійсненні маршу; формування, яке висилається від Авг і призначене для забезпечення руху колони головних сил, недопущення несподіваного нападу пр-ка на них з переду та створення сприятливих умов для подальших дій, особливо вступу в бій. Склад: мех., танкова ТГр на основі підрозд.
10.4.2.3. БОКОВА ПОХІДНА ЗАСТАВА (БПЗ),	елемент похідної охорони при здійсненні маршу; формування, яке висилається від Авг і Арг; призначена для забезпеч. руху колони головних сил, недопущення несподіваного нападу пр-ка на них з боків та створення сприятливих умов для подальших дій, особливо вступу в бій. Може бути рухома і нерухома. Склад: мех., танкова ТГр на основі підрозд. (взводу).
10.4.2.4. АР’ЄРГАРД (Арг),	елемент похідної охорони при здійсненні маршу від фронту в тил; загальновійськове формування, яке виділяється від з’єд. (частини) для прикриття відходу головних сил. Призначене для недопущення несподіваного нападу пр-ка з тилу та створення сприятливих умов для подальших дій, особливо вступу в бій. Склад: мех., танкова ТГр на основі підрозд..
10.4.2.5. ТИЛОВА ПОХІДНА ЗАСТАВА (ТПЗ),	елемент похідної охорони при здійсненні маршу; формування, яке висилається від Авг, або вф, яке здійснює марш окремою колоною чи замикає колону головних сил. Призначена для недопущення несподіваного нападу про-ка з тилу та створення сприятливих умов для подальших дій, особливо вступу в бій. Склад: мех., танкова ТГр на основі підрозд. (взводу).
10.4.3. СТОРОЖОВА ОХОРОНА,	організується при загрозі нападу наземного пр-ка і складається із сторожових загонів, сторожових застав, дозорів, секретів, сторожових і спостережних постів.
10.4.4. БЕЗПОСЕРЕДНЯ ОХОРОНА,	організується ком-рами підрозд. і здійснюється: спостерігачами; черговими відд-нями (розрахунками, екіпажами); сторожовими постами; патрулями і черговими підрозділами, а уночі – секретами.
10.5. РЕКОГНОСЦИРОВКА,	уточнення рішення на місцевості. Вона проводиться під час плануванні бою, операцій та інших дій, як правило перед організацію взаємодії, або вході її. Рекогносцировку проводить особисто ком-р (команд.). Для проведення рекогносцировки створюються рекогносцирувальні групи за напрямками дій ТГр, до складу яких входять відповідні ком-ри підрозд., нач-ки родів військ і служб та зас. ком-ра. Рекогносцирувальні групи працюють приховано за розробленим планом, з декількох пунктів на головних та інших напрямків з можливим використанням КСП підрозд. першого ешелону. Перед виїздом на рекогносцировку визначається мета, основні завдання, склад груп, маршрути і засоби пересування, пункти зупинок для роботи, основні питання, які вирішують на пункті, час роботи тощо В мирний час проводиться рекогносцировка при під-ці навчань (маневрів) для розробки планів польових топогеодезичних робіт.

Абетковий покажчик тематичного словника воєнного мистецтва

Правила користування алфавітним покажчиком.

Щоб віднайти необхідний термін у тематичному словнику воєнного мистецтва необхідно:

-          найти термін у абетковому покажчику;

-          звернути увагу на цифрове позначення терміну, яке знаходиться у правому стовпчику;.

-          перша цифра позначає номер розділ тематичного словника;

-          решта цифр указує на місце терміну у стовпчику – «назва терміну».

-          Наприклад термін «АВАНГАРД» знаходиться у: розділі 10. Терміни, пов’язані з управлінням, взаємодією, всебічним забезпеченням, охороною і рекогносцировкою; стовпчику «назва терміну» під цифрами 10.4.2.1. (де 10 – назва розділу; 4 – назва підрозділу: охорона; 2 – похідна охорона; 1 – назва терміну «АВАНГАРД».

АВАНГАРД,	10.4.2.1.
АГРЕСОР	1.8.
АДАПТИВНІСТЬ ДІЙ	6.1.16.8.
АКТИВНІ МИРОТВОРЧІ ДІЇ	1.1.3.2.
АНАЛІЗ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ	6.2.5.1.1.
АНТИТЕРОРИСТИЧНІ ДІЇ	4.6.
АР’ЄРГАРД	10.4.2.4.
АРМІЯ	1.5.1.
АРМІЯ (КОРПУС ЕСКАДРА	3.1.13
АТАКА	8.8.

БАЗОВИЙ ТАБІР	7.2.
БЕЗПОСЕРЕДНЯ ОХОРОНА	10.4.4.
БИТВА СТРАТЕГІЧНОГО УГРУПОВАННЯ	4.18.
БІЙ	4.21.
БІЙ В ОТОЧЕННІ	6.3.2.11.
БІЙ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО З’ЄДНАННЯ	4.21.1.4.
БІЙ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОГО ПІДРОЗДІЛУ	4.21.1.6.
БІЙ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ	4.21.1.5
БІЙ МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ	4.21.1.6.1
БІЙ МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ	4.21.1.6.2.